Марія Євфросина Спартан (англ. Marie Euphrosyne Spartali), пізніше Стіллман (англ. Stillman); .mw-parser-output .ts-comment-commentedText{border-bottom:1px dotted;cursor:help}@media(hover:none){.mw-parser-output .ts-comment-commentedText:not(.rt-commentedText){border-bottom:0;cursor:autoнар. 10 березня 1844 — пом. 6 березня 1927) — британська художниця-прерафаеліт грецького походження. Результат її шістдесятирічної кар'єри — понад сто робіт, що знаходяться в галереях Великої Британії та США.
Марія Спарталі була молодшою дочкою Михайла Спарталі (1818—1914), багатого торговця, глави фірми «Spartali & Co» і грецького генерального консула в Лондоні в 1866—1882 роках. Він переїхав до Лондона близько 1828 року. У Лондоні він одружився з Єфросинією (відомою як Еффі, в дівоцтві Варса, 1842—1913), дочкою грецького торговця з Генуї.
Сім'я жила в георгіанському будинку на Клефем Коммон, відомому як «The Shrubbery», з величезним садом і видами на Темзу і Челсі . Літні місяці вони проводили в своєму будинку на острові Уайт, де батько Марії розвивав культивацію винограду на своїх землях. У Лондоні Михайло Спарталі часто проводив садові вечірки, куди запрошував перспективних молодих письменників і художників.
Марія Спарталі і її кузини, Марія Замбако і Аглая Короніо, разом були відомі серед друзів як «Три Грації» на честь трьох харит грецької міфології, Аглаї, Єфросинії і Талії, так як всі троє були відомими красунями грецького походження. У будинку грецького підприємця А. К. Іонідеса (1810—1890) Марія і її сестра Христина (1846—1884) вперше зустрілися з Уістлер і Суінбьорном . Суінбьорн був так вражений, що сказав про Спарталі: «Вона така красива, що мені хочеться сісти і розплакатися». Зовнішність Марії справляла враження: її зріст був близько 190 см, в більш пізні роки вона одягалася в довгі спадаючі чорні шати з мереживним капюшоном, привертаючи до себе чимало уваги.
Кілька років, починаючи з 1864 року, Спарталі вчилася у Форда Медокса Брауна разом з його дітьми Люсі, Кетрін і Олівером. Россетті, почувши, що вона стала ученицею Брауна, написав йому 24 квітня 1864: «Я тільки що почув, що міс Спарталі буде Вашою ученицею. Я також чув, що це та сама дивовижна красуня, про яку так багато говорять. Тому сховайте її і не показуйте нікому, я хочу, щоб вона позувала мені першому». Вона вперше позувала Россетті в 1867 році. 14 серпня він писав Джейн Морріс: «Я знаходжу її голову найскладнішою з усіх, що я коли-небудь малював. Це залежить не стільки від форми, скільки від тонкої чарівності життя, яке неможливо відтворити».
Вона позувала для Брауна, Берн-Джонса («Млин»), Джулії Маргарет Камерон, Россетті («Бачення Фьямметте», «Бачення Данте», «Альтанка на лузі»), Спенсер-Стенхоупа .
У 1871 році, всупереч бажанню батьків, Марія Спарталі вийшла заміж за американського журналіста і художника Вільяма Джеймса Стіллмана . Марія була його другою дружиною, перша двома роками раніше наклала на себе руки. Пара разом позувала Россетті, але точно не відомо, чи була це їх перша зустріч. Стіллман працював в американському журналі „The Crayonne“, пізніше — іноземним кореспондентом „The Times“. Через його роботи іноземним кореспондентом подружжя ділили свій часу між Лондоном і Флоренцією в 1878—1883 рр., а потім — Римом з 1889 по 1896. Марія також подорожувала в Америку і була єдиним британським художником-прерафаелітом, яка працювала в Сполучених Штатах. У пари було троє дітей.
Марія Спарталі Стіллман померла в березні 1927 р. в Південному Кенсінгтоні і була кремована на Бруквудскому кладовищі, де і похована разом зі своїм чоловіком.
Теми картин Спарталі Стіллман типові для прерафаелітів: жіночі фігури, сцени з Шекспіра, Петрарки, Данте, Бокаччо, також італійські пейзажі. Її виставки проходили в Галереї Дадлі, в Галереї Гросвенор і її спадкоємиці, Нової Галереї (англ. The New Gallery The New Gallery), в Королівській академії мистецтв, в численних галереях сходу США, включаючи Всесвітню виставку в Філадельфії в 1876 році. У 1982 році в США був представлений ретроспективний показ її робіт.
Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →
