Марі-Деніз Вільє (фр. Marie-Denise Villers) (1774 — 19 серпня 1821) — французька художниця, представниця класицизму. Відома своїми портретами.
Уроджена Марі-Деніз Лемуан народилася у 1774 році в Парижі у родині художників Шарля Лемуана та Марі-Анн Руссель. Жила з родиною у 1-му окрузі Парижа неподалік від Пале-Роялю. Її сестри — Марі-Вікторія Лемуан та Марі-Елізабет Габіо — теж були художницями-портретистками, як і її двоюрідна сестра Жанна-Елізабет Шоде.
У 1794 році Марі-Деніз вийшла заміж за студента-архітектора Мішеля-Жана-Максимільяна Вільє.
Навчалася живопису Марі-Деніз Вільє у Ана-Луї Жироде де Русі-Тріозона, також брала уроки у Жака-Луї Давіда та Франсуа Жерара.
Вперше роботу Вільє як учениці Жироде було виставлено на Паризькому салоні VII (1799) року. Найвідоміша її картина «Молода дівчина, що малює» (1801) зараз знаходиться у нью-йоркському Музеї мистецтва Метрополітен. Ця робота спочатку приписувалася Жаку-Луї Давіду або одній з його учениць — Констанс-Марі Шарпантьє, але у ХХ столітті була визнана роботою Вільє. Мистецтвознавець Анн Ігонне стверджує, що молода жінка на картині — це своєрідний автопортрет.
Вільє виставила «Етюд молодої жінки, що сидить на вікні» та дві інші роботи на Салоні у 1801 року, а у 1802 році — жанрову роботу «Дитина в колисці» та «Етюд жінки на природі». ЇЇ остання відома робота — «Портрет герцогині Ангулемської» — була виставлена у 1814 році.
Після смерті художниці її творчість довгий час перебуває в забутті. Її твори часто приписувалися то Жироде, то Давіду. Лише наприкінці ХІХ століття її ім'я було відкрите заново.
Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →
