Макс Жакоб

Макс Жако́б (фр. Max Jacob, *12 липня 1876, Кемпер, Фіністер, Бретань, Франція — †5 березня 1944, концтабір Дрансі, Сена — Сен-Дені, Франція) — французький поет і художник єврейського походження.

Макс Жакоб походить з родини німецьких євреїв, що в 1825 році переселилися з Саарбрюкена в Бретань.

У 1890—91 роки проходив курс лікування Жан-Мартена Шарко.

Починаючи від 1897 року проживав у Парижі, публікуючись у численних виданнях як художній критик під псевдонімом Леон Давид.

У 1901 році заприятелював з Пабло Пікассо, а у 1904 році ввійшов у коло інтелектуалів і митців Ґійома Аполлінера, познайомився з Амедео Модільяні, Жоржем Браком, Андре Дереном, Анрі Руссо тощо.

У 1915 році Макс Жакоб вихрестився у католики.

В 1921—28 і 1936—44 роках жив у бенедиктинському монастирі Сен-Бенуа-сюр-Луар.

24 лютого 1944 як єврея і гомосексуаліста його було арештовано гестапо й ув'язнено в тюрьмі Орлеана, а потому відправлено до концтабору Дрансі, де за декілька днів він помер від запалення легенів.

Брат і сестра Жакоба так само загинули в нацистських концтаборах.

Макс Жакоб починав з книжок для дітей («Історія короля Кабула», 1903), неодноразово звертався до бретонського фольклору. Поезія Жакоба, сповнена гротеску і словесних розіграшів, є близькою до кубізму і сюрреалізму.

На вірші Жакоба писали музику Ерік Саті, Франсіс Пуленк, Анрі Соге. Відомі портрети поета пензля Модільяні, Пікассо, Кокто.

У 1949 році рештки Макса Жакоба були перенесені на цвинтар у Сен-Бенуа-сюр-Луар, а в 1960 році його офіційно було зараховано до поетів, що загинули за Францію. Ім'я Макса Жакоба накреслено на меморіальній дошці письменникам, полеглим упродовж 1939—45 рр., у меморіальному комплексі Пантеон у Парижі.

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →

більше ...