Костянтин Сомов

Сомов Костянтин Андрійович (30 листопада, 1869, Санкт-Петербург — 6 травня, 1936, Париж) — російський художник і графік. Малював портрети, жанрові композиції, пейзажі, працював художником книги. Учасник об'єднання «Світ мистецтва».

Сомова відносять до типових представників творчого об'єднання «Світ мистецтва», що існувало в Петербурзі. Як і більшість з них, він походив з дворянської культурної родини, мав добру освіту та ерудицію, залюбки створював малюнки і картини ретроспективної тематики на теми кінця 18 — початку 19 століть. Він охоче звертався до створення натюрмортів, пейзажів, іноді змішуючи жанри (натюрморт, інтер'єр і пейзаж у відкритому вікні, натюрморт з автопортретом). Але Сомов не працював для театру, хоча поціновував його, а темами для його творів часто слугували сцена, актори театру масок, сценки з вистав тощо. Під час перебування в Москві бував в театрі МХТ, де з насолодою передивлявся вистави Чехова Антона Павловича.

Сомов поціновував свою незалежність і не бажав пов'язувати себе службою в будь якій державній установі Російської імперії чи з працею викладача, постійно відхиляв ці пропозиції. На щастя, він таки мав статки і був дещо «недешевим» художником.

Він був аполітичним, але тверезо спостерігав за страшним перебігом подій (буржуазна революція 1905 р.,придушення царатом революційного руху, 1-ша світова війна) і давав досить сміливі оцінки керманичам, досить ворожо ставився до царя Миколая ІІ, кепкував з його «примітивної культури». Свого негативного ставлення до царської родини не змінив і після 1917 року.

Важливою складовою творчості художника були портрети, особливо портрети графічні, що стали важливими документами доби. Хоча художник неохоче брався за створення портретів на замову, віддаючи перевагу портретам своїх близьких чи родичів, людей з близького оточення, яких поважав і добре знав. Сомов один з небагатьох, що поціновував порцеляну і готував проекти для дрібної пластики в порцеляні. А графічні твори майстра стали в рівень з його творами олійними фарбами, не поступаючись останнім в значних мистецьких якостях.

При цьому Сомов не сприймав капіталістичну реальність, відштовхуючи від себе і своєї творчості ганебну сучасність, продажність буржуазних ділків і навіть демократичні паростки доби, залишаючись в межах дворянської культури і її ретроспекцій. Це спричинило негативні оцінки творчості художника з боку критика В. В. Стасова та І. Ю. Рєпіна, у якого недовго навчався Сомов. Серед тих, кого «зачепив» своїми непростими творами і хто писав про Сомова —

Походить з культурної дворянської родини. Батько, А. І. Сомов, музейний працівник Імператорського Ермітажу, який опікувався Картинною галереєю і створив її науковий каталог.

Мати займалася дітьми, Костянтином та Анною. З Анною склалися настільки добрі стосунки, що їх перервала лише смерть митця, незважаючи на теріторіальну віддаленість і його еміграцію у Францію.

Художню освіту отримав в Петербурзькій Академії мистецтв, де займався в майстерні Рєпіна Іллі Юхимовича. Два роки шліфував майстерність в Академії Коларосі в Парижі.

У 1894 р. відвідав Італію.

З 1913 р. — обраний членом Академії мистецтв.

Декілька разів відвідав Німеччину, США, Францію, як з метою знайомства з європейським та французьким мистецтвом, так і для лікування. Серед майстрів, яких особливо полюбляв — Ватто, Шарден, Жан-Оноре Фрагонар, Дега. Французький імпресіонізм знав, але залишився прихильником реалізму, нехай і в ретроспективному відтворенні. Новітні течії мистецтва Франції першої третини 20 століття не мали впливу на твори Сомова ні в молоді роки, ні в еміграції.

Старий Сомов шість років прожив при режимі більшовиків. У нього забрали усі гроші в банку, але він, як авторитетний художник, таки отримав охоронну грамоту на своє житло, колекції антикварних меблів, картини і збірку малюнків старих майстрів.

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →

більше ...