«Чорний квадрат» — картина Казимира Малевича, написана, найімовірніше, у 1915. Зберігається в Державній Третьяковській галереї в Москві. Цю картину, написану в заснованому ним стилі супрематизму, Малевич вважав вершиною своєї творчості.
Робота була виконана Малевичем влітку та восени 1915 року. За твердженням художника, він писав її декілька місяців.
Робота була виставлена на останній футуристичній виставці «0.10», що відкрилася в Петербурзі 19 грудня 1915. Серед тридцяти дев'яти картин, виставлених Малевичем на найвиднішому місці, в так званому «червоному кутку», де зазвичай вішають ікони, висів «Чорний квадрат».
Існує версія, що «Квадрат» був написаний до виставки — оскільки величезний зал потрібно було чимось заповнити. Ця інтерпретація заснована на листі одного з організаторів виставки Малевичу :
Спочатку знаменитий квадрат Малевича вперше з'явився в декораціях до опери «Перемога над Сонцем» як пластичне вираження перемоги активної людської творчості над пасивною формою природи (чорний квадрат замість сонячного круга). Це була знаменита декорація до п'ятої сцени першої дії, що є квадратом в квадраті, поділеним на дві області — чорну та білу. Пізніше з декорацій цей квадрат перекочував у станковий твір.
Згодом Малевич виконав декілька копій «Чорного квадрата» (за деякими даними, сім). Достовірно відомо, що в період з 1915 до початку 1930-х Малевич створив чотири варіанти «Чорного квадрата», які відрізняються малюнком, фактурою і кольором. Один з «Квадратів», хоч і датований автором 1913-м роком, прийнято відносити до рубежу 1920-х-1930-х. Ним також були написані картини «Червоний квадрат» (в двох екземплярах) і «Білий квадрат» («Супрематична композиція» — «Біле на білому») — один.
«Квадрат» зіграв свою роль в оформленні похорону Малевича в 1935 році. Під час похорону на відкритій платформі вантажівки із зображенням чорного квадрата на капоті був встановлений супрематичний саркофаг, а над могилою (біля села Немчинівки) був поставлений дерев'яний куб із зображенням чорного квадрата. Згодом могила була знищена.
Відомий в ті часи художній критик, засновник об'єднання «Світ Мистецтва», Олександр Бенуа написав одразу після виставки:
«Ліва» критика зрозуміла «Квадрат» так само, але реагувала на це захоплено.
Олесь Барліг написав до сторіччя картини «Чорний квадрат» п'єсу «Стрибай Ліля, стрибай». Її персонажі перебувають в кімнаті з якої неможливо вийти. Єдиний спосіб втечі — стрибок до чорного квадрату в підлозі й кожен по черзі робить це під тиском невидимого примусу. Твір увійшов у 2017 році до збірки «Звірі подивляться замість тебе» виданої у видавництві Крок.
Віктор Пелевін в своєму романі «Священа книга перевертня» пише від імені головної героїні:
На знаковій виставці 2004 у варшавській галереї «Захента» «Варшава — Москва, 1900—2000», де виставлялось більше 300 картин, скульптур, інсталяцій (зокрема, багато картин російського авангарду), «Квадрат» з Третьяковської галереї був представлений як центральний експонат виставки. При цьому він був вивішений в «червоному кутку», як і на виставці «0.10».
У 2005 на виставці графіки сучасних художників з країн Центральної і Східної Європи «Сенс життя — сенс мистецтва» експонувався малюнок словенської арт-групи «IRWIN» — «Три ікони», де чорний квадрат Малевича висить в червоному кутку. Той же чорний квадрат з'являється в малюнках Еріка Булатова та Леоніда Сокова.
Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →
