Карл Па́влович Брюлло́в (до 1822 року — Брюлло; 12 (23) грудня 1799(17991223) — 11 (23) червня 1852) — російський художник, професор Петербурзької академії мистецтв (з 1836). Походив з французької родини Брюлло. Брат скульптора Олександра Брюллова.
Автор картин на історичні теми, жанрових акварелей і портретів діячів культури.
У Брюллова вчилося багато художників-реалістів, зокрема українських — Іван Сошенко, Дмитро Безперчий, Тарас Шевченко та інші.
Народився 12 (23 грудня) 1799 в Санкт-Петербурзі в сім'ї академіка різьбяра по дереву та гравера.
У 1809-1821 займався живописом в Петербурзькій академії мистецтв. Учень Андрія Івановича Іванова. Був надзвичайно успішним студентом: він здобув Золоту медаль із класу історичного живопису. Його перша відома робота відноситься до 1820 — «Нарцис».
У 1822 відряджено до Італії на кошти Товариства заохочення художників. Він також відвідав Дрезден і Мюнхен, оселився в Римі. У цей час він малює такі жанрові картини: «Італійський ранок» (1823), «Італійський південь» (1827)
Брюллов був сучасником Делакруа і Енгра; «Пліт «Медузи»» Жеріко написаний в 1819 році; «Різанина на Хіоссе» — в 1824, а «Свобода на барикадах» — в 1830. Таким чином тематично творчість Брюллова не була новиною — вона сповна укладається в академічну систему, в якій Брюллов варився постійно. У портретах Брюллова є деяка імпульсивність і невловимий рух, вони приємні і нетемні за колоритом. Меланхолія, що пронизувала його пізні портрети, зближує Брюллова з романтиками.
Брюллов, на відміну від Пушкіна і свого друга — Глінки, не зробив настільки істотного впливу на російський живопис, як вони — на літературу і музику відповідно. Проте психологічну тенденцію брюлловських портретів можна прослідити у всіх російських майстрів цього жанру: від Крамського і Перова до Серова і Врубеля.
За легендою, він доїхав до кордону і зняв увесь свій одяг і викинув його. На запити відповів, що не хоче брати в Італію навіть пилюку батьківщини-мачухи.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Брюллов Карл Павлович
Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →
