Міст у Руані. Дощовий день — картина художника Каміля Піссарро (1830–1903), представника французького імпресіонізму.
Немолодий художник у пошуках нових мотивів для творів поїхав у Руан. Це досить дивно лише для тих, хто звик до сільських краєвидів Піссарро, яких він і справді намалював багато. Але його дальні подорожі надзвичайно стримували бідність і велика родина. А ще замолоду він дістався навіть Венесуели.
Портове місто розташоване теж на річці Сена, як і Париж. І як Париж було схиблене на наживі і грошах. Художник уважно вдивлявся в місто, де були і недобудований собор доби готики, і порт, і нова буржуазна забудова, яку лаяли за хаотичність і потворність. Бізнесовий, далекий від гуманізму Руан не став значним центром мистецтв. І пам'ять підказувала лише два-три імені, якось пов'язані з Руаном — серед них Теодор Жеріко, який швидко перебрався в Париж. Піссарро, як всі подорожні, чіплявся очима за незвичне, за те, що не побачиш в інших містах. Так, він декілька разів писатиме Руанський собор з боку вулиці Епісері. Але найбільше його вразили міст через річку та порт.
Розбурханому Руану не було ніякого діла до старого майстра з поганим зором. Місто ревіло сиренами човнів, вигуками вантажників, лязгало механізмами. Цей гуркіт перекривав спокійні голоси людей і тупотіння коней, говір натовпу. Натовп і метушня в Руані вражали найбільше. Бо цей натовп відрізнявся від натовпу в Парижі, більш спокійого і багатого, впевненого в собі.
Художник узявся до роботи і правдиво переніс на полотно і розбурханий порт, і руанський натовп, і потворну буржуазну забудову, що поглинала також і бульвари Парижа. Гарячкуватий, дикий капіталізм явив себе в Руані відкрито, без зайвих сантиментів. Прийшла нова доба, яка поглинала робочу силу і спокійно випльовувала перемелених і скалічених людей. В творчому доробку Піссарро це полотно виняткове. Ніде більше не побачиш такого потворного урбанізму, який буде притаманним і багатьом містам Сполучених Штатів. Урбанізм в його потворних формах стане проблемою, яку важко розв'язуватимуть усе XX століття.
А картина зачепить саме багатих подорожніх з Америки. І її помістять у канадському Торонто, в місцевій Художній галереї Онтаріо.
Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →
