Юдит Лейстер

Юдит Лейстер (нід. Judith Jans Leyster,28 липня 1609, Гарлем — 10 лютого 1660, Гемстеде) — голландська жінка художник першої половини 17 століття, єдина жінка художник гільдії Св. Луки міста Гарлем на той час.

Юдит Лейстер народилась в місті Гарлем. Хрестини новонародженої відбулися 28 липня 1609 року в Гроте Керк. Тобто, вона народилася раніше, а хрестини відбулися, коли одужала матір дочки після пологів. Батько був володарем пивоварні. Юдит — була восьмою дитиною Яна Лейстера. У 1628 році родина перебралася в провінцію Утрехт.

Ніхто не вбачав в дівчині особливих здібностей, тим пача здатності стати художницею. Тому точних відомостей про навчання дівчини не збережено. Розгляд і аналіз зберігшихся картин раннього періоду творчості доводить, що вона добре знала твори утрехтських караваджистів, особливо Хендріка Тербрюггена. З картинами останнього її ріднить пристрасть до сюжетів з музиками і серйозність, повага до цього фаху. Картини з музиками досить постійна тема її творчості. Навіть на автопортреті 1635 року (Національна галерея мистецтв, Вашингтон) художниця подала себе за створенням полотна зі скрипалем.

Але значно більший вплив на молоду майстриню Юдит Лейстер мала артистична манера Франса Халса. Ми не маємо достеменних свідоцтв про навчання Юдит Лейстер у Халса. Але збережене свідоцтво про хрестини однієї з дитин Франса Халса, де Юдит Лейстер була свідком у 1631 році. Саме цим роком позначені перші твори майстрині, що збережені. Але вони не перші, а швидше середні за часом в її творчості.

Шлюб з Юдит Лейстер у 1636 році узяв художник Ян Мінзе Моленар (1609–1668). Вони мали п'ятеро дітей, це — Ян (1637), Якоб (1639), Олена (1643), Єва (1646) и Костянтин (1650). Одинадцять років мешкали в Амстердамі. Родина мала садибу в містечку Хемстеде, що розташована в передмісті Харлема. Як матір Юдит Лейстер зазнала чимало горя, бо поховала трійку зі своїх дітей. Лише двое дожили до дорослого віку.

Шлюби чи родини, де обидва молодята чи родичі були художниками, в Голландії 17 століття траплялися. Це Сара ван Баальберген та Барент ван Ейзен, Марія де Греббер (сестра художника Пітера де Греббера), що плідно працювала в майстерні свого батька. Але Юдит Лейстер була досить послідовною в прагненні стати майстром. У 1633 році вана стала членом гільдії Св. Луки міста Харлем, а трохи перегодом мала трьох учнів-парубків, як і тодішні художники-чоловіки.

Цілком закономірно, що художник-початківець береться за різні жанри і робить спроби в різних художніх манерах. Все це притаманне і Юдіт Лейстер. В творчому доробку майстрині — портрет, жанрова картина, побутовий жанр, натюрморт. Художниця зробила спроби в стилістиці утрехтського караваджизму (картини «Гра в трік трак», 1630 р., «Веселе тріо», до 1631 р., «Концерт», 1633 р.) з елементами бароко, голландського реалізму (картини «Серенада», 1629 р., «Зваблення»,1631 р., «Вояк біля обладунків»), останні з яких позбавлені реготу, «галсовських» жартів, буденні і стримані. Про це свідчать навіть усі ті 48-50 картин, що дійшли до 21 століття, але їх кількість була більшою. За висновками, творча обдарованість Юдіт Лейстер, матері п'ятьох дітей, значно перевищувала обдарованість її чоловіка — Яна Моленара.

Про зацікавленість до творчості майстрині 17 століття свідчить і виставка, створена зусиллями Музею Франса Галса (місто Харлем) та Національною галереєю мистецтв у США (місто Вашингтон) .

Восени 1659 року художниця сильно хворіла. На початку лютого 1660 року вона померла в містечку Хемстеде.

Творчість Юдит Лейстер зазнала забуття майже на 250 років. І її перевідкриття відбулося у 1893 році. Музей Лувр придбав чергове полотно художника Франса Галса. Дослідження картини і її розчистка принесли нове для мистецтвознавців ім'я — Юдит Лейстер, яку деякий час вважали епігоном Галса. З часом коло її творів розширилося і майстриня посіла власне місце в мистецтві Голандії 17 століття.

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →

більше ...