Яцек Мальчевський

Я́цек Мальче́вський (пол. Jacek Malczewski; (14 липня 1854, Радом, Царство Польське, Російська імперія — 8 жовтня 1929, Краків, Польська республіка) — видатний польський художник, один з найвизначніших представників польського символізму.

Походив зі збіднілої шляхетської родини. У 13 років батьки відправили хлопця до родини дядька, а той подбав про вчителів, серед яких був і письменник Адольф Адольф. На свідомість юнака мали значний вплив ідеї польського месіанства і польського патріотизму, притаманні ще польській добі романтизму.

У віці сімнадцятьо́х років хлопця відправили до Кракова, де він продовжив навчання в гімназії, а у вільний час студіював у краківській Школі мистецтв. Серед його викладачів — Ян Матейко, який і порадив здібному юнакові вивчати живопис. Мальчевський почав опановувати живопис, а художню освіту завершив навчанням у Школі мистецтв у Парижі.

Брав участь в археологічній мандрівці, організованій Каролем Лянцкоронським, до Памфілії, Пізидії, Греції, у яку вирушили на початку вересня 1884 року (з Роздолу). У 1885 перебував у Мюнхені.

Восени 1887 повернувся на Батьківшину. Цього ж року оженився.

У 1880 відвідав Італію, потім Галичину, Львів.

На 1880-ті припадає зближеннчя з родиною Лянцкоронських. Разом з графом Каролем Лянцкоронським відвідав Грецію та Малу Азію, що належала тоді Османській імперії. З Каролем Лянцкоронським склалися теплі стосунки і художник був запрошений до садиби графа в Розділ в Галичині. Аби художнику було зручно працювати в садибі, йому обладнали майстерню.

Два терміни Мальчевський був професором (у 1896-1900 та у 1912-1921).

У 1897 р. Мальчевський був засновником мистецької спілки «Штука» (Sztuka тобто «Мистецтво») разом з іншими майстрами, серед яких:

Спілка існувала протягом тривалого часу — до 1950 року.

На художню свідомість митця великий вплив мали смерть батька — у 1884 р., після чого він почав досліджувати смерть як явище життя особи, і смерть матері у 1898 р.

Після конфлікту з художником Юліяном Фалатом, покинув академію і поміняв декілька місць проживання. Мав декілька виставок, серед яких також у місті Львові (1903 р.)

В останній рік життя художник втратив зір. Помер 8 жовтня 1929 р.

В творчому доробку художника — пейзажі і костюмовані портрети, символічні композиції, своєрідні інтерпретації релігійних сюжетів, численні автопортрети.

Його хвилювала тема «митець і муза», «митець і його натхнення». Спроби розібратися в цьому були як в зображеннях інших митців (портрет Адама Асника з музою), так і в автопортретах.

Не маючи привабливої зовнішньості, художник тим не менше залишив декілька незвичних автопортретів як в релігійних композиціях («Христос і Пілат», «Христос в Еммаусі»), так і в портретах костюмованих (в латах) чи з побутовим забарвленням. І показав, що значущою може бути і особа без модних ознак привабливості.

Далекий від декоративності Станіслава Виспянсько і ар нуво як такого, Мальчевський чіпляв глядача цікавими композиціями з символічним забарвленням, де розробляв проблему передачі національних традицій від померлих — живим.

Провідною темою суспільно-політичного життя народу Польщі протягом 1795—1918 років була тема боротьби за національне визволення від Російської імперії (в складі якої тоді перебувала Польща) і відновлення державності. Останній розділ Польщі у 1795 роздер країну між могутніми сусідніми державами, на яке польське суспільство відповіло численними повстаннями, які однак не принесли успіху. Країни-загарбники відповідали військовим придушенням визвольних повстань, конфіскаціями майна і костелів, масовим засланням бунтівників. Трагічні суспільні настрої після чергової поразки повстанців у 1863 добре передав лист Яна Матейка:

Був одним із художників, що порушували тему покараних повстанців. Це і графічний твір «Заслання студентів», і нібито побутова картина «Смерть на етапі до Сибіру». В останній — художник подав тему смерті в'язня, коли його смерть перестала бути подією. Люди з переламаними долями не помічають смерті, настільки звичною стає для них смерть від насилля.

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →

більше ...