Іван Крамськой

Крамсько́й Іва́н Микола́йович (рос. Крамской Иван Николаевич, нар. 27 травня (8 червня) 1837(18370608), Нова Сотня, Російська імперія — пом. 24 березня (5 квітня) 1887, Санкт-Петербург, Російська імперія) — російський художник-портретист, теоретик образотворчого мистецтва, творець Артілі художників (1865 рік), один з організаторів та керівник Товариства пересувних виставок (1870 рік), академік живопису.

Іван Крамськой народився в козацькій слободі Нова Сотня, яка знаходилася тоді на околицях міста Острогозька Воронезької губернії (Східна Слобожанщина). Саме прізвище художника свідчить про те, що колись його предки займалися якоюсь торгівлею («крамарювали»). Дитинство майбутнього художника промайнуло на українській Східній Слобожанщині, і жила родина Крамських в звичайній хатці-мазанці з очеретяним дахом на типовій українській вуличці неподалік від річки Тихої Сосни. Дідусь і батько Івана були писарями в Острогозькій міській управі, а він сам навчався наук у місцевому повітовому училищі. Але у віці 12 років у нього помер батько і аби заробляти гроші для родини та продовжувати навчання, хлопчик змушений був стати писарчуком в Острогозькій думі. Вже з малих літ він самоуком оволодів мистецтвом малювання, і за допомогою одного місцевого аматора, навчився малювати акварельними фарбами. Півроку він навчався в майстерні острогозького іконописця. 1853-го року до Острогозька приїхав мандрівний харківський фотограф Яків Данилевський, який заробляв на життя пересуваючись для цього з міста до міста. Світлини того часу були не дуже доброї якості, і фотографічні портрети вельми часто доводилося підрисовувати олівцем, тож Данилевський бере до себе 16-річного Крамського ретушером. Три роки Крамськой з Данилевським мандрують різними містами Росії та України, а 1856-го року Іван потрапляє до Петербургу. Тут талановитого юнака помічають, і наступного року він стає студентом Петербурзької Академії мистецтв.

За свої студентські роботи Іван Крамськой одержує малу золоту медаль Академії, але бунтівний, незалежний характер не дає Крамському миритися з офіціозною рутиною академічного мистецтва, яке пропагувало в суспільстві імперські цінності, і зовсім не звертало уваги на насущні інтереси того самого суспільства. У 1863-му році Крамськой очолює так званий «бунт чотирнадцятьох», коли 14 випускників Академії відмовилися малювати дипломну роботу на задану тему «Бенкет у Валгаллі», за право отримання великої золотої медалі та пенсіонерської поїздки до Італії. Молоді художники на чолі з Крамським вимагали права вільного вибору тем. Консервативно налаштоване керівництво Академії відмовило їм у цьому. Тоді вони покинули стіни Академії, що було розцінено як бунт. У 1865 році Крамськой організує Артіль художників. Метою організації, згідно з її Статутом, було об'єднання творчих зусиль для забезпечення свого матеріального становища та надання можливості реалізовувати свої твори публіці на комерційних засадах.

На прохання професора Маркова Крамськой у 1865 році приїздив для розмальо́вування куполу храму Христа Спасителя у Москві. Ця робота тривала 4 роки. З 16000 рублів, отриманих за працю в храмі, Іван Миколайович собі взяв 4 тисячі, а решту розділив поміж товаришами.

Але незабаром стали очевидні коливання в Артілі. Художники почали «вставати на ноги» і вимагати незалежності. Тому Крамськой першим вийшов з артілі. 2 листопада 1870 він вступив до Товариства пересувних художніх виставок, став одним з його організаторів та керівників.

На першій пересувній виставці Крамськой представив картину «Русалки. Травнева ніч» (1871 рік), яку він намалював під впливом твору Миколи Гоголя. Але картина вийшла дещо слабкою. Але вже чергова картина — «Христос у пустелі» стала подією другої пересувної виставки у 1872 році. Продовженням ідеї цієї картини стало полотно «Регіт» (1877 рік).

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →

більше ...