{{selectedLanguage.Name}}
Увійти Вийти
×

Іван Шишкін

Иван Шишкин

Іван Шишкін

Иван Шишкин

Поделиться: Стаття Вікіпедії

Іва́н Іва́нович Ши́шкін (рос. Иван Иванович Шишкин; 13 (25) січня 1832(18320125), Єлабуга, Вятська губернія, Російська імперія— 8 (20) березня 1898, Санкт-Петербург, Російська імперія) — російський художник-пейзажист, живописець, рисувальник і гравер-аквафортист. Академік (1865), професор (1873), керівник пейзажної майстерні (1894–1895) Імператорської Академії мистецтв. Один із засновників Товариства пересувних художніх виставок.

Народився 13 січня 1832 року в місті Єлабуга Вятської губернії Російської імперії. Походив з давньої вятської родини Шишкіних, був сином купця Івана Васильовича Шишкіна (1792–1872).

У дванадцять років став учнем першої казанської гімназії, але, дійшовши в ній до 5-го класу, залишив її та вступив до Московського училища живопису, скульптури і зодчества (1852–1856). Закінчивши курс цього закладу, з 1857 продовжував свою освіту в Петербурзькій Академії мистецтв (1856–1865), де числився учнем професора С. М. Воробйова. Не задовольняючись заняттями в стінах академії, старанно малював і писав етюди з натури в околицях Санкт-Петербурга і на острові Валаамі, завдяки чому набував все більшого і більшого знайомство з її формами і вміння точно передавати її олівцем і пензлем. Уже в перший рік перебування в академії йому були присуджені дві малі срібні медалі за класний малюнок і за вид в околицях Санкт-Петербурга. У 1858 році він отримав велику срібну медаль за вид на Валаамі, в 1859 році — малу золоту медаль за пейзаж з околиць Санкт-Петербурга і, нарешті, в 1860 році — велику золоту медаль за два види місцевості Кукко, на Валаамі.

Отримавши, разом з цією останньою нагородою, право на поїздку за кордон як пенсіонер академії, він відправився в 1861 році в Мюнхен, відвідував там майстерні відомих художників, між іншим, майстерні Бенно і Франца Адамів, які користувалися великою популярністю як видатні анімалісти, а потім, в 1863 році, перебрався до Цюриху, де, під керівництвом професора Коллера, який вважався тоді одним з найкращих зображувачів тварин, змальовував і писав останніх з натури. У Цюриху спробував вперше гравірувати «царською водою» («царською водкою»). Звідси він зробив екскурсію до Женеви з метою ознайомитися з роботами Діде і Калама, а потім переїхав в Дюссельдорф і написав там на замовлення Н. Бикова «Вид на околицях Дюссельдорфа» — картину, яка, будучи надіслана в Санкт-Петербург, доставила художнику звання академіка . За кордоном, крім живопису, він багато займався малюнками пером; твори його в цьому роді приводили в здивування іноземців, і деякі були поміщені в Дюссельдорфському музеї поруч з малюнками першокласних європейських майстрів.

Занудьгувавши за батьківщиною, в 1866 році повернувся в Санкт-Петербург до закінчення терміну свого пенсіонерства. З того часу він нерідко робив подорожі з художньої метою по Росії, майже щороку виставляв свої твори спочатку в академії. Після того як заснувалося Товариство пересувних виставок, на цих виставках виробляв малюнки пером. З 1870 року, приєднався до гуртка аквафортистів, почав знову займатися гравіруванням «царською водою», яке вже не покидав до кінця свого життя, присвячуючи йому майже стільки ж часу, скільки і живопису. Всі ці роботи з кожним роком збільшували його репутацію як одного з найкращих російських живописців пейзажу і незрівнянного, у своєму роді, аквафортиста. Художник володів садибою в селі Вира (нині — Гатчинський район Ленінградської області).

У 1873 році академія звела його в звання професора за придбану нею майстерну картину «Лісова глушина». Після вступу в дію нового статуту академії, в 1892 році був запрошений керувати її навчальною пейзажною майстернею, але, за різними обставинами, виконував цю посаду недовго. Він помер раптово в Петербурзі 8 (20) березня 1898, сидячи за мольбертом, працюючи над новою картиною.

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →


More ...
Іван Шишкін Твори
Переглянути 521 твір