Йоганн Келер (ест. Johann Köler; 8 березня 1826(18260308), Іваскі — 22 квітня 1899, Санкт-Петербург) — лідер естонського національного відродження та художник. Вважається першим професійним художником естонської молодої нації. Характеризував себе як портретиста та в меншій мірі як пейзажиста.
Келер народився в сільській родині сьомою дитиною в селі Іваскі, тепер повіту Вільяндімаа. Незважаючи на бідність родини, Келер все-таки зміг відвідувати школу у Вільянді. Згодом відвідувати майстерню художників у Цесісі. 1846 року Келер переїхав до Санкт-Петербурга та займався оформленням вітрин та вивісок. З 1848 по 1855 рік вивчав малювання та живопис в Імперській академії мистецтв.
Протягом 1857 року багато подорожував, відвідав Францію, Німеччину, Нідерланди та Бельгію. 1858 року відвідав Мілан, Женеву, Флоренцію та Рим. Там він вчився у приватній академії та присвятив більш часу вивченню техніки акварелі. 1859 року в Римі він презентував свою роботу «Христос на хресті» .
1861 року Імперська академія мистецтв його викликала назад до Петербурга. З 1862 по 1874 рік працював вчителем князівни Марії Олександрівни, дочки імператора Олександра II. З 1869 по 1870 рік працював викладачем в Академії. У період з 1886 по 1889 роки Келер працював у Відні, Ніцца та Парижі.
Найкращий час кар'єри Келера співпав із зростанням настроїв естонського національного відродження, тому він використовував свої зв'язки для просування справи. Був другом журналіста Карла Роберта Якобсона, одного із авторів ідеї Естонського самовизначення. З 1891 по 1893 рік був президентом Eesti Kirjameeste Selts, естонського інтелектуального співтовариства.
1976 року у Вільянді було встановлено пам'ятник Келеру. 2001 року Естонська пошта випустила поштову марку, присвячену вшануванню 175 річниці з дня народження Келера.
Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →
