«Спокуса святого Антонія» — триптих Ієроніма Босха, один з найважливіших його творів, повний злих глузувань над священнослужителями. В 1523 р. триптих був придбаний португальським гуманістом Дам'яо де Гоіш.
Лісабонський триптих підсумовує основні мотиви творчості Босха. До зображення роду людського, загрузлого в гріхах і дурості, і нескінченного розмаїття пекельних мук, які чекають його, приєднуються тут Пристрасті Христові і сцени спокуси святого, якому твердість віри дозволяє протистояти натиску ворогів — Світу, Плоті, Диявола. У ту епоху, коли існування Пекла і Сатани все ще сприймалося за непорушну реальність, коли пришестя Антихриста очікувалося з незмінною релігійною напругою, безстрашна стійкість святого, що дивиться на нас зі своєї молитовні, заповненої силами зла, повинна була підбадьорювати людей і вселяти в них надію.
Простір картини буквально кишить фантастичними неправдоподібними персонажами. Білий птах перетворений на справжній крилатий корабель. Фантазія Босха живилися, мабуть, зображеннями на гемах і монетах епохи Олександра Великого.
Центральна сцена — відправа чорної меси — одне з найпромовистіших свідчень суперечливого бентежного духу майстра. Тут вишукано одягнені священики-жінки справляють блюзнірську службу, їх оточує різношерсний натовп: слідом за калікою безбожного причастя поспішає гравець на мандоліні у чорному плащі з кабанячим рилом і совою на голові (сова тут — символ єресі) (За іншими відомості сова — представник світлих сил, що виконує функцію Божого ока, щоб на страшному суді свідчити проти алхіміків).
З величезного червоного плода (вказівка на фазу алхімічного процесу) з'являється група чудовиськ на чолі з бісом, що грає на арфі — явна пародія на ангельський концерт. Бородатий чоловік у циліндрі, зображений на задньому плані, вважається чорнокнижником, який очолює натовп бісів і керує їх діями. А біс-музикант осідлав дивну підозрілу істоту, що нагадує величезну обскубану птицю, взуту в дерев'яні черевики.
Нижня частина композиції зайнята дивними суднами. Під звуки співу біса пливе безголова качка, другий біс виглядає з віконечка на місці шиї качки.
До цієї теми художник не раз повертався у своїй творчості. Святий Антоній — повчальний приклад того, як потрібно опиратися спокусам земним, бути весь час насторожі, не приймати за істину все, що здається, і знати, що омана може привести до Божого прокляття. Коли Антоній творить молитву, на нього нападають демони, б'ють його, піднімають високо в повітря і кидають на землю.
Головна дійова особа в лівій стулці триптиха — сам святий, якого брати-ченці ордена святого Антонія (антоніти) піднімають після падіння з неба. Як четверту людину в цій групі Босх за деякими припущеннями зобразив самого себе. Сюжет трактував згідно з текстом «Житія святого Антонія» Афанасія Олександрійського та із «Золотий легендою».
У верхній частині стулки Святий Антоній зображений з молитовно складеними руками, знаком непохитної його віри. Його захоплюють на небо хмари крилатих бісів, серед яких — летюча жаба, лисиця з батогом. Святий не звертає уваги на своїх мучителів і не бачить, що йому загрожує також водяний, озброєний рибою — символом гріха.
У пейзажі середньої частині стулки фантастичне сполучене з реальним — схил пагорба виявляється спиною персонажа, що стоїть рачки, а трава — його плащем. Його зад височіє над входом до печери, яку одні дослідники вважають притулком святого, а інші — публічних будинком.
До двозначної печері прямує група бісів, явно являє собою пародію на релігійний хід. На чолі її біс у митрі та мантії священика, поруч з ним — олень в червоному плащі. Традиційно олень в християнстві є символом вірності душі, тут же його зображення — навмисне блюзнірство.
Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →
