Делакруа створив картину за мотивами липневої революції 1830 року, що поклала край Реставрації монархії Бурбонів. Після численних підготовчих ескізів йому знадобилося лише три місяці аби написати цю картину. У листі братові 12 жовтня 1830 року Делакруа пише: «Якщо я не боровся за Вітчизну на полі бою, то хоча б писатиму для неї». Уперше «Свободу, що веде народ» було виставлено в Паризькому салоні у травні 1831 року, де її захоплено зустріли глядачі, і вона одразу була куплена державою. Революційність сюжету стала причиною того, що наступні 25 років полотно у відкритому доступі не виставлялося. Нині картина знаходиться у 77-ому залі на першому поверсі галереї Денон у Луврі. Центральним елементом композиції є жінка, яка символізує свободу. У неї на голові — фрігійський ковпак, у правій руці — триколор, у лівій — рушниця. Оголені груди символізують самовідданість французьких людей того часу, що з «голими грудьми» йшли на ворога.
більше ...«Свобода, що веде народ» (фр. La Liberté guidant le peuple) — картина французького художника Ежена Делакруа. Картина присвячена липневій революції 1830 року, яка повалила уряд короля Карла X. Жінка, зображена в центрі картини, має втілювати Свободу, яка веде за собою людей через тіла загиблих. Вона також тримає прапор-триколор Французької революції в одній руці і рушницю в іншій. Ця картина і образ Свободи створений Делакруа став культовим і зайняв провідне місце у французькій та інших культурах.
Делакруа створив цю картину восени 1830 року, а вперше її експонували на виставці у травні 1831. Центральним образом картини змальована Свобода, втілення Маріанни — своєрідний символ Французької нації, а також як алегорична фігура богині та привабливої жінки з оголеними грудьми. Мистецькі критики — сучасники Делакруа, однак, віднеслися до такого зображення Маріанни не зовсім схвально. Для Свободи насип трупів загиблих революціонерів служить свого роду п'єдесталом, з якого вона босоніж крокує вперед. Маріанна також носить фригійський ковпак — символ свободи під час Французької революції 1789 року. На картині також присутні інші персонажі — представники різних соціальних класів. Деякі критики, зокрема, вказують на образ молодого чоловіка в циліндрі — представника буржуазії, який як вважалось був автопортретом Делакруа. Поруч є також інший відомий образ хлопчика, який тримає пістолети — цей образ перекликається з образом Гавроша з роману Віктора Гюго «Знедолені».
Свого часу французький уряд придбав живопис за 3 000 франків з наміром показу його в тронному залі резиденції короля Луї-Філіппа, щоб нагадувати йому про Липневу революцію, за допомоги якої він прийшов до влади. Цей план, однак не був здійснений — картину вивісили спочатку в музеї палацу, а пізніше зовсім зняли. Делакруа дозволили відправити живопис на певний час до своєї тітки на збереження. Картину також експонували певний час у 1848 році а пізніше в мистецькому салоні 1855 року. У 1874 році картину помістили в Луврі, де вона перебуває й на сьогодні.
У 1999 році «Свобода» здійснила переліт на борту Ейрбас Білуга з Парижа на виставку в Токіо через Бахрейн та Калькутти за 20 годин. Розміри полотна — 2,99 метрів у висоту на 3,62 метрів в довжину — були занадто великі для Боїнга 747. Транспортування здійснювалося у вертикальному положенні в ізотермічної барокамері, захищеної від вібрації.
7 лютого 2013 року відвідувачка музею перед його закриттям списала нижню частину полотна маркером, після чого була затримана . 8 лютого експозицію музею закрили для відвідування і реставратори відновили картину, на що знадобилося менше двох годин.
Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →
