{{selectedLanguage.Name}}
Увійти Вийти
×

Свобода, що веде народ

Ежен Делакруа

Свобода, що веде народ

Ежен Делакруа
  • Оригінальна назва: La Liberté guidant le peuple
  • Дата: 1830
  • Cтиль: Романтизм
  • Жанр: історичний живопис
  • Медіа: олійні фарби, полотно
  • Тег: оголена жінка, Французька революція
  • Розміри: 260 x 325 см
  • Замовити репродукцію роботи Свобода, що веде народ
    Замовити
    репродукцію

Делакруа створив картину за мотивами липневої революції 1830 року, що поклала край Реставрації монархії Бурбонів. Після численних підготовчих ескізів йому знадобилося лише три місяці аби написати цю картину. У листі братові 12 жовтня 1830 року Делакруа пише: «Якщо я не боровся за Вітчизну на полі бою, то хоча б писатиму для неї». Уперше «Свободу, що веде народ» було виставлено в Паризькому салоні у травні 1831 року, де її захоплено зустріли глядачі, і вона одразу була куплена державою. Революційність сюжету стала причиною того, що наступні 25 років полотно у відкритому доступі не виставлялося. Нині картина знаходиться у 77-ому залі на першому поверсі галереї Денон у Луврі. Центральним елементом композиції є жінка, яка символізує свободу. У неї на голові — фрігійський ковпак, у правій руці — триколор, у лівій — рушниця. Оголені груди символізують самовідданість французьких людей того часу, що з «голими грудьми» йшли на ворога.

More ...

«Свобода, що веде народ» (фр. La Liberté guidant le peuple) — картина французького художника Ежена Делакруа. Картина присвячена липневій революції 1830 року, яка повалила уряд короля Карла X. Жінка, зображена в центрі картини, має втілювати Свободу, яка веде за собою людей через тіла загиблих. Вона також тримає прапор-триколор Французької революції в одній руці і рушницю в іншій. Ця картина і образ Свободи створений Делакруа став культовим і зайняв провідне місце у французькій та інших культурах.

Делакруа створив цю картину восени 1830 року, а вперше її експонували на виставці у травні 1831. Центральним образом картини змальована Свобода, втілення Маріанни — своєрідний символ Французької нації, а також як алегорична фігура богині та привабливої жінки з оголеними грудьми. Мистецькі критики — сучасники Делакруа, однак, віднеслися до такого зображення Маріанни не зовсім схвально. Для Свободи насип трупів загиблих революціонерів служить свого роду п'єдесталом, з якого вона босоніж крокує вперед. Маріанна також носить фригійський ковпак — символ свободи під час Французької революції 1789 року. На картині також присутні інші персонажі — представники різних соціальних класів. Деякі критики, зокрема, вказують на образ молодого чоловіка в циліндрі — представника буржуазії, який як вважалось був автопортретом Делакруа. Поруч є також інший відомий образ хлопчика, який тримає пістолети — цей образ перекликається з образом Гавроша з роману Віктора Гюго «Знедолені».

Свого часу французький уряд придбав живопис за 3 000 франків з наміром показу його в тронному залі резиденції короля Луї-Філіппа, щоб нагадувати йому про Липневу революцію, за допомоги якої він прийшов до влади. Цей план, однак не був здійснений — картину вивісили спочатку в музеї палацу, а пізніше зовсім зняли. Делакруа дозволили відправити живопис на певний час до своєї тітки на збереження. Картину також експонували певний час у 1848 році а пізніше в мистецькому салоні 1855 року. У 1874 році картину помістили в Луврі, де вона перебуває й на сьогодні.

У 1999 році «Свобода» здійснила переліт на борту Ейрбас Білуга з Парижа на виставку в Токіо через Бахрейн та Калькутти за 20 годин. Розміри полотна — 2,99 метрів у висоту на 3,62 метрів в довжину — були занадто великі для Боїнга 747. Транспортування здійснювалося у вертикальному положенні в ізотермічної барокамері, захищеної від вібрації.

7 лютого 2013 року відвідувачка музею перед його закриттям списала нижню частину полотна маркером, після чого була затримана . 8 лютого експозицію музею закрили для відвідування і реставратори відновили картину, на що знадобилося менше двох годин.

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →


More ...

Court Métrage

Short Films

Sali (Tuesday) [2015]

  • Directed by: Ziya Demirel
  • Written by: Ziya Demirel, Buket Coskuner
  • Produced by: Ziya Demirel, Anna Maria Aslanoglu
  • An ordinary school day for a teenage girl in Istanbul and her encounters with three different men as she goes to school, plays basketball and takes a bus on the way home.

    Cannes Official Selection 2015
    TIFF Official Seelection 2015
    Sundance Official Selection 2015

    Produced by: Anna Maria Aslanoglu - Istos film (Turquie / Turkey) / Olivier Berlemont & Emilie Dubois - oriGine films (France)

    Director - Ziya Demirel
    Writers - Buket Coskuner | Ziya Demirel
    Producers - Anna Maria Aslanoglu | Ziya Demirel
    Cinematographer - Meryem Yavuz
    Editor - Henrique Cartaxo

    Cast:

    Melis Balaban - Asli
    Yonca Hiç -Ayse
    Can Karacayli - Ozan
    Zeki Ocak - Yasli Adam