Єва Гонсалес (фр. Eva Gonzalès; *19 квітня 1849, Париж — 5 травня 1883, там само) — французька художниця-імпресіоніст.
Єва Гонсалес виросла в музичній сім'ї. Її батько Еммануель Гонсалес, іспанець за походженням, був другорядним письменником, а мати, родом з Бельгії, займалася музикою. У салоні сім'ї бували Теодор де Банвіль і директор газети «Siècle» Пилип Журде.
У 1865 році у віці 16 років Єва Гонсалес приступила до навчання графічним технікам і живопису в майстерні художника Шарля Шаплена, у якого навчалися виключно учениці-жінки. У 1869 р. вона облаштувала власне ательє-майстерню. Завдяки Альфреду Стевенсу вона познайомилася в 1869 р. з Едуардом Мане і стала його ученицею. До того часу відноситься портрет Єви Гонсалес, написаний знаменитим художником, де вона зображена сидячи у мольберта з натюрмортом. У 1870 р. вона брала участь в Паризькому салоні з своєю картиною «Сурмач», яка отримала позитивну критику. У цій картині, як і в багатьох інших роботах цього періоду, виразно простежується вплив Мане.
Для раннього етапу творчості художниці характерне переважання темних кольорів палітри і різка контрастність. «Сурмач» вважається відповіддю Гонсалес на картину Мане «Курець». Протягом подальших років Єва Гонсалес регулярно брала участь у виставках в Паризькому салоні.
Під час франко-пруської війни і Паризької комуни Єва Гонсалес покинула Париж і мешкала у місті Дьєп, де від нудьги звернулась до пейзажного живопису. До 1872 року вона зуміла створити свій власний стиль, і її полотна стали барвистішими. Хоча Єву Гонсалес і відносять до імпресіонізму, вона не брала участь ні в одній з групових виставок цих художників. Єва Гонсалес часто писала жіночі портрети, а також натюрморти і пейзажі. Творчість Єви Гонсалес була також проаналізована Захарієм Астрюком і Емілем Золя, хоча межі її сюжетів в живопису не виходили за межі маленького світу багатої паризької пані.
У 1879 р. вона взяла шлюб із другом Мане графіком Анрі Жераром. Після народження сина Єва Гонсалес померла 5 травня 1883 р. від емболії.
Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →
