{{selectedLanguage.Name}}
Увійти Вийти
×

Стара жінка

Джорджоне

Стара жінка

Джорджоне
  • Оригінальна назва: Ritratto di vecchia
  • Дата: 1505
  • Cтиль: Високе Відродження
  • Жанр: портрет
  • Медіа: олійні фарби, полотно
  • Розміри: 68 x 59 см
  • Купити репродукцію олією ручної роботи
    Замовити
    репродукцію

«Стара́ жі́нка» (італ. Vecchia) — портрет італійського живописця Джорджоне (1477—1510), майстра венеціанської школи. Написаний приблизно у 1508 році. З 1856 року зберігається в колекції Галереї Академії у Венеції.

Разом із «Грозою» ця робота входила до колекції Габріеля Вендраміна і призначалася для славнозвісної «кімнатки із мотлохом» в його палаці Санта-Фоска. У 1856 році картина була придбана імператором Австрійської імперії Францем Йосифом I, який подарував її Галереї Академії. Протягом майже тридцяти років вона вважалася «портретом матері Тіціана у манері Джорджоне», поки не була остаточно атрибутована як твір Джорджоне.

Джорджоне, художню манеру котрого перейняв молодий Тіціан, зовсім не вважався сучасниками тим «першим майстром», славу якого він здобув у прихильників мистецтва XIX—XX століть. XXI століття погоджується з його репутацією великого художника, що передчасно пішов з життя, який залишив таємничі, сповнені м'якої гармонії і поезії полотна.

На полотні зображена літня жінка, що стискає в руці смужку паперу, на якій можна прочитати: «З часом», і яка вказує на себе. Очевидно, йдеться про алегорії, що наводять на роздуми про нещадний біг часу і тлінність земної краси. Крім символічного сенсу, показаний незвичайний портрет, що відрізняється винятковою природністю і сповнений гіркої меланхолії, яка відображається у втомлених очах жінки; в її обличчі, безжально посіченим часом, можна вгадати ледь вловимі сліди колишньої краси.

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →


More ...