Джон Вільям Годвард (англ. John William Godward; 9 серпня 1861 — 13 січня 1922) — англійський художник-неокласицист. Подібно серу Лоуренсу Альма-Тадемі, зараховується до «Мармурової школи», проте стиль його живопису не цілком відповідає канонам вікторіанського академізму. Можливо, він так і не отримав систематичної художньої освіти. Практично всі його роботи зображають жінок в античних драпіруваннях серед мармурових терас і рослин. Хоча в період 1887–1905 років Годвард виставлявся в Королівській академії мистецтв, він не отримав визнання своєї творчості і не вписувався в художнє середовище Англії. У 1911–1922 роках жив у Римі, який на тлі поширення авангардизму залишався оплотом неокласичного мистецтва. Через незатребуваність покінчив із собою у 1922 році. Його родичі, зайняті в страховому бізнесі, знищили майже всі сліди діяльності художника, не збереглося жодної його фотографії. Тільки з 1970-х років, на хвилі інтересу до декоративного і салонного мистецтва, живопис Годварда почав привертати увагу мистецтвознавців і колекціонерів, а його роботи стали цінуватися на антикварному ринку.
Предки Годварда відомі з XVIII століття, причому старший син в кожному поколінні мав ім'я Джон; вони походили з Белема в графстві Суррей. Джон Годвард — батько художника, народився в 1836 році, і після одруження оселився в Баттерсі; це містечко на Темзі увійшло нині в межі Лондона. Він служив у страховій компанії на Фліт-стріт і завдяки вигідним вкладенням у Північні залізниці, зробив сімейний статок. Сімейство належало до середнього класу, вважалося респектабельним, але пуританським. У Джона Годварда і його дружини — уродженої Сари Еборолл — було п'ятеро дітей.
Джон Вільям Годвард був первістком у родині і народився будинку в Баттерсі, в п'ятницю, 9 серпня 1861 року. Назвали його на честь батька і діда. Був хрещений у церкві Св. Марії в Баттерсі 27 жовтня; батьки його належали до консервативної Високої церкви. У 1864 році родина переїхала в престижніший район Фулем, розташований на протилежному березі Темзи, там народилася сестра Джона — Марія-Фредеріка, в сім'ї її називали «Нін»; протягом усього життя вона ближче всіх спілкувалася з художником і теж була свого роду «білою вороною» в сім'ї. У міру зростання достатку, в 1866 році родина Годвардів в черговий раз переїхала в просторіший будинок у Фулемі, там вони прожили, принаймні до 1872 року. Відповідно до статистичного довідника 1876 року, у той час сім'я Годвардів жила вже у Вімблдоні.
Достеменно невідомо, коли Джон Вільям пішов до школи. Оскільки більша частина сімейного архіву була знищена, складно судити, в яких предметах він був успішним. Вже в дитинстві проявився його характер — йому були властиві поступливість і сором'язливість, тому біограф — В. Свонсон, вважав, що окрім малювання, він не дуже встигав у шкільних предметах. Батько прагнув, щоб його діти пішли стопами страхового клерка, причому всі сини, крім старшого, досягли успіху в бізнесі. Обставини, за яких Джон обрав професію художника, залишаються невідомими. Джон Вільям Годвард жив у батьківському домі до 26-річного віку, тому неможливо говорити про сімейний конфлікт. Надалі він вів замкнутий спосіб життя і всіляко обмежував своє коло спілкування.
За деякими даними, сімейство Годвардів спілкувалося з художником і декоратором Вільямом Гоффом Вонтнером (1814–1881), який працював у престижній фірмі Messrs. Holland and Sons, мав нагороди Всесвітньої виставки в Лондоні 1851 року, а його архітектурні проекти демонструвалися на виставці Академії мистецтв. Жив він недалеко від Вімблдону. На думку В. Свонсона, якщо Джон Вільям Годвард рано проявив мистецькі здібності, глава родини міг визнати професію архітектора або дизайнера відповідною соціальному стану сім'ї. Імовірно, Годвард-молодший навчався у Вонтнера в 1879–1881 роках, проте частину часу він проводив у страховій фірмі батька, готуючись долучитися до сімейної справи.
Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →
