«Процесія на площі святого Марка» (італ. Processione in piazza San Marco) — картина італійського живописця Джентіле Белліні (1429–1507), представника венеціанської школи. Створена у 1496 році. З 1820 року зберігається у колекції Галереї Академії у Венеції.
Полотно є першим присвяченим чудесам, здійсненим реліквією — Святим Хрестом, які були виконані Белліні для братства святого Івана Євангеліста (Скуола-Гранде-ді-Сан-Джованні-Еванджеліста) у Венеції. Художник зобразив процесію у День святого Марка, коли усі братства виносили свої реліквії.
Основою сюжету картини став епізод, який стався 25 квітня 1444 року, коли перед членами братства, що крокували з реліквією у День святого Марка, впав на коліна торговець з Брешії Якопо де Саліс з благаннями про зцілення вмираючого сина. Ця подія означала диво «зцілення на відстані» (хлопець одужав), здійснене Святим Хрестом.
Торговець Якопо де Саліс зображений у центрі процесії на колінах перед балдахіном і кличе про допомогу пораненому сину. Чудесне зцілення відбувається на другому плані картини. Площа святого Марка показана такою, якою вона була до перебудови, здійсненої наприкінці XVI століття: праворуч помітна будівля лікарні Орсеоло, знесена в кінці 1530-х років під час реновації під керівнцтвом Якопо Сансовіно. Втім документальність не стала перепоною для художньої виразності, тому художник кампанілу святого Марка у бік, аби не затуляти широку перспективу.
Живописна мова художника ще пов'язана з прагненнями до оповідальності, типової для пізньої готики: композиція, не організована за принципом єдинства простору, позбавлена явно вираженого центру. Белліні мав на меті якомого точніше відтворити хроніку подій на фоні ретельно зображеного міського пейзажу.
Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →
