Дроздович Йосип Нарцисович

Йосип Нарцисович Дроздович (біл. Язэ́п Нарцы́завіч Драздо́віч; *13 жовтня 1888(18881013), урочище Пуньки, тепер Глибоцький район, Вітебської області — †15 вересня 1954, Підсвілля) — білоруський художник, археолог, письменник, етнограф і фольклорист першої половини ХХ століття.


Йосип Дроздович народився 13 жовтня 1888 року в Голубицький пущі, урочищі Пуньки Дісненського повіту Віленської губернії у сім'ї збіднілого шляхтича-орендатора. Сім'я Йосипа, в якій крім нього було ще п'ять дітей, рано втратила батька і була змушена змінити багато місць проживання, орендуючи чужу землю. Навчання Йосип розпочав у Дисенській гімназії, а в 1906 році переїхав у Вільнюс, де вступив у художню школу відомого російського живописця Івана Трутнєва. Протягом чотирьох років Йосип засвоював ази мистецтва та проходив курс академічного малювання та малярства. Через брак коштів Дроздович підробляв у художніх майстернях, планував виїхати на роботу за кордон.


Творчк становлення Йосипа Дроздовича відбулося під великим впливом руху білоруського відродження, який набирав сили в цей період. В цей час Дроздович робить перші кроки в мистецтві: створює серію графічних робіт з краєвидами рідної Дисенщини, оздоблює обкладинку «Першого білоруського календаря на 1910 рік», виданого «Нашою Нивою».


У 1910 році Йосип Дроздович був призваний у російське військо. Після двох років службив Саратові він закінчив курси фельдшерів і почав працювати в амбулаторії. Першу світову війну Дроздович зустрів у діючій армії, у запасному батальйоні. Важкі умови праці призвели до того, що художник захворів на черевний тиф та на два місяці потрапив у шпиталь. Після семимісячного відпочинку з відвіданням батьківщини Дроздович повертається у військо.


У 1917 році після семи років служби, Йосип Дроздович повертається додому. Він з оптимізмом вітав Перший Всебілоруський конгрес. У листі до Антона Гриневича Дроздович висловив думку про створення академії мистецтв. На своїй малій батьківщині художник створив народну бібліотеку, аматорський театр.


У 1919 році, після створення БРСР, Дроздович приїхав у Мінськ. В цей час він став викладачем малювання в Білоруській вищій жіночій школі, працював ілюстратором у літературних видавництвах та художником-декоратором у Товаристві білоруського мистецтва і Білоруському державному театрі, організував культурно-просвітницьке товариство «Малинівка». У Мінську Дроздович створив серію унікальних малюнків історичних районів міста — Замчище, Верхнього Міста, Татарського передмістя. Досліджував річище Немиги, проводив розкопки у Заслав'ї, Свірі.


Після підписання у 1921 році Ризького договору, за якою Західна Білорусь опинилася у межах Польщі, Йосип Дроздович покинув Радянську Білорусь і повернувся на рідну Дисенщину. Не дивлячись на перепони з боку польської влади, тут він розгортає культурно-освітню діяльність. У 1921 році Дроздович організував у селі Сталиця білоруську школу, яка, однак, проіснувавши лише три місяці, була зачинена польською адміністрацією.


У цей же час Йосип Дроздович пробує займатися літературною діяльністю. Береться за написання історичного роману про часи Полоцького князівства «Городольська Пуща», який оздоблює власними ілюстраціями. У 1923 році була видана і була прихильну сприйнята білоруською громадськістю повість Дроздовича «Велика шишка».


Йосип Дроздович співпрацював з Вільнюським білоруським музеєм імені Івана Луткевича. Для поповнення експозиції музею він займався розкопками городищ, збирав фольклор, створював численні замальовки предметів матеріальної культури, архітектури, типажів селян. З цією метою у 1926 році Дроздович відправився у науково-творчу експедицію на Пінщину, а в наступні роки навідав Троки, Вільнюс, Мідники, Крево, Гальшани, Ліду, Новогродок, Любчу, Мир. У результаті цих мандрівок, які охопили майже всю Західну Білорусь, з'явилися об'ємні альбоми графіки, які є неповторним явищем у білоруському мистецтві.

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →

більше ...