{{selectedLanguage.Name}}
Увійти Вийти
×

Династія Тан

напрям

Тан (кит. 唐, піньінь: táng, 18 червня 618 — 4 червня 907) — династія й імперія в історії Китаю: наступниця династії Суй; попередниця періоду П'яти династій і десяти царств. Заснована Лі Юанем. Правління династії було перервано на короткий термін заснуванням Другої династії Чжоу (16 жовтня 690 — 3 березня 705 року) імператрицею У Цзетянь.

Столицею імперії Тан став найбільший урбаністичний центр тогочасного світу — місто Чан'ань. Період правління династії Тан — багатий на успішні завойовницькі війни та на бурхливий розвиток економіки й культури. Саме з Танської держави починається «золотий вік» в історії Китаю

Династія Суй не змогла тривалий час утримувати владу. Причиною цього стала нерозважлива внутрішня та зовнішня політика, яка виснажила ресурси країни. Відповіддю на непомірну експлуатацію стали народні виступи, які масово проходили в районі нинішніх провінцій Шаньдун і Хенань, де здійснював походи зі своїми військами Ян Гуан (кит. 楊廣). Тут у 610 році спалахнуло народне повстання, яке закінчилось розправою з чиновниками та феодалами і спробами утворити самостійне царство на чолі з Доу Цзяньде. Одночасно проти Ян Гуана виступили представники панівного класу на чолі з Лі Юанем, який у 617 звів на престол Ян Ю (кит. 楊侑), свою маріонетку, внука Яна Гуана, що втік зі столиці і був убитий одним з претендентів на престол. 18 червня 618 року полководець Лі Юань оголосив себе імператором Гао-цзу. Оскільки він був князем області Тан, то за її назвою нова династія отримала ім'я. Предки Лі Юаня походили з китайської знаті, що займала високі пости в імперії Вей і Північному Чжоу.

Через шлюби вони пов'язувались з знатними табгачськими родами. Вигнавши тюрків, Гао-цзу встановив у країні мир. Своєю столицею він вибрав місто Чан'ань. Державною ідеологією стало конфуціанство, а на буддизм і даосизм були накладені обмеження.

Лі Юань зумів досягти підтримки різних груп населення, піддавши страті найвпливовіших вельмож суйського режиму, оголосивши у країні амністію політичним противникам в разі покірності, відкривши державні комори, чим припинив голод, і скасувавши жорстокі суйські закони, проте смертна кара за вбивство, грабунок, зраду та бунт залишилась. Імператор скасував податкову заборгованість за минулі роки і обмежив терміни державної панщини, звільнив селян, проданих у рабство. Нова влада вела боротьбу з наслідками повеней та сприяла розвитку торгівлі. «Агітаторами» імператора, крім успішних реформ, стали 16 кінних корпусів ілохе («молодців»), навчених методам кочової війни. Тани, як руйнівники жорстокої суйської династії, дістали підтримку навіть тюркіотів.

В ході захоплення влади Лі Юань обіцяв амністію повстанцям, та досягнувши цілі, він знищив повстанські центри, а керівника повстання Доу Цзяньде засудив до страти. Це принесло у 628 році повну перемогу. Немаловажну роль у зміцненні авторитету Лі Юаня стало повернення до традиційної системи наділу землі («системи рівнопілля») в 624 році, яка складалась із запустілих полів, що були результатом тривалих війн і міжусобиць початку VII ст. та масової загибелі населення.

Землі, які селяни отримали в користування завдяки наполегливій праці, перетворились на родючі ниви. Відповідно зросли прибутки до державної скарбниці. За едиктом 624 року кожен дорослий працездатний чоловік набував права на садово-городній наділ і орне поле в 80 му. Наділи підлягали щорічному переділу з урахуванням змін у віковому і сімейному складі власників землі.

Працездатною вважалася особа, яка досягнула 18-річного віку (при нестачі робочих рук), коли всі пустища були розорані вік зріс до 21 років. Розміри наділів визначали враховуючи якість ґрунту та ступень заселеності даної місцевості. Селяни на садово-городніх наділах вирощували тутові та інші дерева. Наділи, при деяких обмеженнях, переходили у спадкове володіння сім'ї, їх можна було купувати, продавати і закладати, що свідчило про те, що вже існувала система купівлі-продажу і закладу всіх видів земель. Орна ділянка не підлягала продажу та закладанню. На відміну від приватних, державні раби отримували повний або половинний наділ, що фактично перетворювало їх у звичайних селян. Земля у половинному розмірі надавалась також купцям і ремісникам.

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →

Вікіпедія: https://uk.wikipedia.org/wiki/Династія_Тан

більше ... згорнути ...