{{selectedLanguage.Name}}
Увійти Вийти
×

Андрій Рубльов

Андрей Рублёв

Поделиться: Стаття Вікіпедії

Андрі́й Рубльо́в (рос. Андрей Рублёв, 1360?, Московське князівство/Великий Новгород — 17 жовтня 1428, Москва, Московське князівство) — середньовічний московитський художник-іконописець, чернець. Мистецтво Рубльова, який мав величезну кількість учнів, вважається найвищим досягненням московітського живопису XV століття. Деякі дослідники вважають, що це — маляр Андрій Русин, автор поліхромії каплиці Святої Трійці на Люблінському замку.

Маловідомі факти з життя Андрія Рубльова, які зустрічаються переважно в літописах та літературних працях сучасних художників, свідчать, що він народився десь в 1360 або 1370 році. Можливо, походив з Волині. Ще юнаком став ченцем Троїце-Сергієвого монастиря (пізніше лаври), де вивчав філософські праці прогресивних мислителів того часу — засновника монастиря Сергія Радонезького та його учнів. Пізніше проживав у Спасо-Андроніковському монастирі, заснованому Андроніком, послідовником Сергія Радонезького в передмісті Москви (нині музей Андрія Рубльова).

За переказами, Андрій Рубльов був спокійним і покірним ченцем. Його життя проходило в молитвах, роздумах і мистецтві зображення святих образів. Єдина точна дата з його біографії — це дата смерті. Вона була вирізьблена на надгробній плиті і вчасно скопійована в 20 столітті. Честь віднайдення поховання належить відомому російському архітектору-реставратору Петрові Барановському .

Попри те, що за життя Рубльов користувався неабиякою повагою, після смерті, з роками, його авторитет поступово почав слабнути. До 20 століття ніхто не знав напевно, які саме роботи належать пензлю ченця-художника. Єдина ікона, авторство якої беззаперечно належить Рубльову, — «Трійця» — з часом змінилася і судити про стиль її виконання було неможливо. Лише в 20 столітті завдяки зусиллям дослідників та реставраторів сучасне розуміння творчості цього художника наповнилось реальним змістом.

Найвірогідніше, що свої перші кроки у малярському мистецтві Андрій Рубльов здобував під опікою відомого константинопольського живописця Феофана Грека та його учнів. Вже в 1405 році він разом із Феофаном Греком та старцем Прохором розписав Благовіщенський собор Московського Кремля. На жаль до нашого часу збереглись лише два яруси іконостасу. Дослідники запевняють, що Рубльову належать сім ікон святкового ряду: «Благовіщення», «Хрещення», «Різдво Христове», «Стрітення», «Преображення», «Воскресіння Лазаря» та «Вхід до Єрусалиму». Ці роботи свідчать про неабиякий талант майстра та слідування візантійським традиціям. Від робіт інших майстрів ці ікони відрізняються м'якістю, гармонійністю й таємничою одухотвореністю.

Друга згадка в літописі про мистецтво Андрія Рубльова датується 1408 роком. В цей час він працює разом зі своїм товаришем Данилом Чорним над фресками Успенського собору у місті Владимирі. Аналіз стилю фресок допоміг вченим визначити коло творів, виконаних безпосередньо Рубльовим. Особливістю його робіт в цьому соборі є повний відхід від візантійської традиції і створення нового московітського стилю розпису. Найзначущою із фресок Рубльова в Успенському соборі є композиція «Страшний суд», де традиційно грізна сцена перетворилася в світле свято торжества справедливості. За майстерністю виконання найвиразнішими є образи Христа, Івана Предтечі та апостола Павла.

Приблизно в той час Рубльов створює ще одну визначну ікону — копію з уславленого візантійського образу «Володимирської Богоматері». В тонкому образі Діви Марії зображена краса материнської любові та смуток в передчутті трагічної долі Сина. Роботи Андрія Рубльова у Володимирі свідчать, що на той момент він був вже досконалим майстром, який очолював створену ним школу живопису.

1410 рік у творчості Рубльова знаменується створенням трьох ікон так званого «Звенигородського чину» (названого так умовно, по місцю, де вони були знайдені): «Спас», «Архангел Михаїл» та «Апостол Павло». Найвизначніша з них ікона «Звенигородський Спас». Своєрідне обличчя Христа зосереджене, його погляд прямий, задумливо-пронизливий. В зображених рисах вгадується новий етап рубльовського розпису, виказуючи початок золотого віку — розквіту іконопису в Росії. Дослідники вказують на стилістичну схожість Спаса з найуславленішим творінням Рубльова — «Трійцею».

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →


More ...
Андрій Рубльов Твори
Переглянути 58 творів
Реклама