Андре Дерен

Андре Дерен (фр. André Derain; * 10 червня 1880, Шато-сюр-Сен — † 8 вересня 1954, Гарш, обидва неподалік Версаля) — французький живописець, графік, театральний декоратор, скульптор, кераміст; яскравий представник фовізму.

У 1898–1900 роках навчався живопису в Академії Жюліана в Ежена Кар'єра. Становлення митця відбулося під впливом художників, з якими він заприятелював під час навчання, — Морісом де Вламінком і Анрі Матіссом. Вже 1900 року Дерен створює свої перші пейзажі

Після тривалої військової служби (1901–1904) Дерен не пориває зі своїми колегами-французькими митцями і навіть закінчує навчання в Академії. Так, Дерен разом з Матіссом працюють на літніх вакаціях 1905 року в середземноморському селищі Колюр (Collioure). Са́ме на паризькому осінньому салоні ц.р. Дерен уперше виставив свої роботи, які були тепло сприйняті критикою.

У березні 1906 року відомий мистецтвознавець і арт-дилер Амброїз Воллар (Ambroise Vollard) виряджає Дерена до Лондона для створення полотен з міської натури. Саме в Лондоні Дерен створив свої найвідоміші пейзажі (бл. 30) з видами Гайд-парку, набережної Темзи, лондонських соборів і споруд. Ці митецькі творіння, виконані у новому стилі фовізма, просякнуті прагненням передати напруженість і радість життя, різнобарв'я природи; завдяки ефекту яскравих великих плям і кольоровому контрасту досягається посилений у чимало разів декоративізм.

У 1907 інший відомий мистецтвознавець і арт-дилер Даніель-Генрі Канвайлер (Daniel-Henry Kahnweiler), викупивши в Дерена повністю всю студію, на довго запезпечив митцю фінансову стабільність і уможливив його творчий пошук.

Якраз приблизно 1908 року, не в останню чергу, під впливом Поля Сезанна і раннього кубізму змінюється стиль Дерена — його картинам стають притаманні раціоналістична чіткість композицій, геометричне спрощення і вагомість форм. Стриманий колорит картин цього періоду майже цілком ґрунтується на зеленкавих, бурих і свинцово-сірих відтінках.

У 1910-і рр. у творчості художника з'являється похмурість і застиглість образів, теми журливої одноманітності провінційних буднів, а починаючи з 1920-х рр. Дерен звертається до суворого класичного малюнка, часто використовуючи своєрідну стилізацію творчості своїх попередників, тим не менше, зберігши в своїх найкращих творах глибоко індивідуальний стиль, таким чином, лишаючись провідним живописцем XX століття.

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →

більше ...