Альфонс Муха

Альфо́нс Ма́рія Му́ха (чеськ. Alfons Maria Mucha; 24 липня 1860, Іванчице, Моравія, Австро-Угорщина — 14 липня 1939, Прага, Протекторат Богемії та Моравії) — чеський художник, ілюстратор, ювелірний дизайнер і плакатист, один з найвідоміших представників стилю «Арт Нуво».

Альфонс Муха народився в моравському місті Іванчице в родині судового чиновника. В дитинстві він мав хист до співу і належав до хору у Церкві Св. Петра в Брно. Мистецьку освіту Муха розпочав без формального мистецького виховання, оскільки не зміг вступити до Празької академії мистецтв. У Відні відвідував школу театральних декорацій та брав уроки малювання. В 1881 році повернувся в Моравію і займався виготовленням декорацій та портретів. У 1885 році вступив до Академії мистецтв у Мюнхені одразу на третій курс і, після двох років навчання там, з 1887 року продовжує навчання вже у Парижі, в художньому училищі Жюльєна. Граф Карл Кхуен з Микулова найняв художника для декорації замку Грусорани Еммагоф і був настільки вражений роботою, що профінансував подальше навчання Мухи в Мюнхені в Академії мистецтв в 1885-1887 роках. Через Всесвітню виставку Муха переїхав до Парижа, де навчався в Академії Жуліана та Колароссі. Короткий час ділив студію з Полем Гогеном. В Парижі Муха став знаменитим завдяки своїм плакатам та театральним декораціям для відомої акторки Сари Бернар. Муха розробив багато плакатів для реклами товарів таких як цигарковий папір, алкоголь, бісквіти та ін. В 1900 році на Всесвітній виставці в Парижі Муха прикрасив павільйон Боснії та Герцеговини та долучився до створення австрійського павільйону.

В 1901 році Муха став лицарем почесного легіону. Через рік після цього він подорожував у Моравії разом з Огюстом Роденом. В 1906 році Муха одружився з Марією Хитиловою. З 1906 по 1910 р. А. Муха працював декоратором в США. Повернувшись у Чехословаччину після Першої світової війни він працював над серією монументальних картин під назвою «Слов'янська епопея», в якій він хотів зобразити історію слов'ян. Праця зайняла 18 років і була виконана за підтримки американського мільйонера Чарлза Крейна. Художник також розробляв банкноти, поштові марки та нагороди для новоствореної чеської держави, прикрашав Національний театр та Громадський будинок в Празі. Літнього Муху заарештували за його участь у протестах проти вторгнення Німеччини в Чехословаччину. Він був одним з перших арештованих Гестапо. Він помер в Празі 14 липня 1939 року від запалення легенів. Син художника Їржі Муха багато писав про творчість свого батька.

На картинах Мухи часто зображені молоді елегантні жінки часто оточені квітами та з декоративними німбами. Роботи з серії двадцяти картин під назвою «Слов'янська епопея» виконані у реалістичному монументальому стилі і зображують епізоди з історії чехів та слов'ян.

Перший успіх до нього прийшов у 1894 році, коли Муха виконав літографію афіші Сари Бернар і Театру Ренесанс. Із ним був підписаний контракт на шість років. У цей ж період Муха оформляє спектаклі та працює над створенням костюмів. За його ескізами створювалися не тільки сукні, але й сценічні ювелірні прикраси. З цієї пори він увійшов у число провідних художників французької реклами; його композиції друкувалися в журналах або у вигляді плакатів - із незмінною фігурою або головою млосної пані, зануреної в орнаментально-строкатий світ розкоші.

У тому ж стилі Мухи створювалися і барвисті графічні серії (Пори року, 1896; Квіти, 1897; Місяці, 1899; Зірки, 1902; всі роботи - акварель, туш, перо), які досі тиражуються у вигляді арт-постерів. Одна за одною проходили його виставки, з'являлися захоплені відгуки у пресі. Художник стає власником нової великої майстерні, він прийнятий у вищому світі – коротко кажучи, до нього приходить заслужена слава. Альфонс Муха створив стиль Art nouveau, який став втіленням його епохи, але одночасно він потрапив у порочне коло комерційних замовлень. Проте сьогодні саме ці твори, створені ним у "паризький період", вважаються найціннішим його внеском у скарбницю світового мистецтва.

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →

більше ...