Альбрехт Дюрер

А́льбрехт Дю́рер (нім. Albrecht Dürer, 21 травня 1471 — 6 квітня 1528) — німецький художник доби Відродження, математик і теоретик мистецтва. Створював вівтарні картини, портрети, гравюри (рити́ни), екслібриси.

Альбрехт Дюрер народився в Нюрнберзі. Його батько, Альбрехт Дюрер старший, був вихідцем з Угорщини й після навчання в Баварії одружився з дочкою одного з бюргерів. Альбрехт став третьою дитиною в сім'ї Дюрерів, яка після його народження поповнилася ще на п'ятнадцять дітей. Поповнення родини на 15 дітей не принесло родині щастя. Майже всі діти померли, залишились троє.

На формування майбутнього художника дуже вплинув його батько, який володів майстернею по роботі зі сріблом. Помітивши потяг сина до навчання, він віддав його до школи, де Альбрехт швидко й легко навчився читати й писати. Після школи Дюрер-молодший вчився батьківського ремесла в цеху. Водночас із цією роботою Альбрехт малював, але таємно від батька, бо вважав, що той заборонить йому надалі розвивати це захоплення. Одначе, коли батько все таки помітив потяг хлопця до малювання, він навпаки підтримав сина й пішов з ним до відомого в Нюрнберзі художника і скульптора Міхаеля Вольгемута, який, переглянувши Альбрехтові роботи, погодився вчити його образотворчого мистецтва. Вольгемутова наука виявилася хоч і складною, проте дуже корисною для Дюрера. Через три роки Дюрер поїхав у свою першу навчальну подорож по містах Верхнього Рейну, що тривала від 1490 до 1494 року. Ця подорож була обов'язковою, щоб отримати звання майстра.

Сподіваючись удосконалюватись у техніці гравюри на металі, Дюрер вирушив до Кольмара і планував узяти там уроки у Мартина Шонгауера, але не застав його в живих. Проте знайомство з його дітьми допомогло Альбрехтові ліпше зрозуміти Шонгауерову творчу спадщину. Подорожуючи далі, в 1492 році Дюрер приїхав до Базеля, де створив 250 ілюстрацій до книжок, надрукованих у цьому місті.

Під час подорожі Альбрехт довідався, що батько без відома сина засватав йому наречену зі знатного роду банкірів та фінансових представників родини Медичі в Німеччині з посагом у 200 флоринів. На честь цієї події у 1493 році Дюрер написав «Автопортрет» (Лувр, Париж), щоб майбутні родичі змогли побачити його до весілля. Після одруження з Агнесою Фрай Дюрер більше не думав про заробіток і дістав змогу повністю присвятити себе мистецтву.

Уже незабаром по весіллі Дюрер вирушив у чергову навчальну подорож тепер уже до Італії, де познайомився з новою епохою, яка на той час устигла розквітнути, але ще не досягнула Німеччини, — Ренесансом. Більшу частину свого часу в Італії Дюрер провів у Венеції, де вивчав роботи майстрів епохи Відродження. Дюрер захопився Ренесансом, але зрозумів, що в Німеччині таке мистецтво не сприйматимуть через інший клімат і спосіб життя. Завдяки сприянню Вольгемута Дюрер вивчав гравірування сухою голкою і дизайн ритин, тоді ще новий вид мистецької техніки, на основі робіт Мартина Шонгауера, найвідомішого в німецьких землях майстра гравюри другої половини XV ст.

Повернувшись із Італії у 1495, Дюрер відкрив у Нюрнберзі власну майстерню, обов'язковою вимогою для цього було одруження. Впродовж наступних п'яти років його стиль розвивався, північні форми збагатилися італійським впливом. Найкращими за перші роки роботи майстерні художника були дереворити, здебільшого на релігійні мотиви, проте зі світськими сценами. Дюрерові гравюри були більші розміром, ніж більшість німецьких дереворитів до нього, складніші й композиційно більш збалансовані.

У 1502 помер його батько, а в 1514 — мати.

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →

більше ...