Альбер Марке

Альбе́р Марке́ (фр. Albert Marquet, *27 березня 1875, Бордо — †13 червня 1947, Париж)  — французький художник. Малював оголену натуру, пейзажі. Займався чистим малюванням, графікою, більша частина якої зберігається в музеї колишнього міністра культури в уряді де Ґолля — Андре Мальро в місті Гаврі.

Народився в місті Бордо в родині залізничника. З 15-річного віку мешкав у Парижі. Навчався в Школі красних(декоративних) мистецтв в класі художника Ґюстава Моро. На початку творчого шляху часто звертався до зображення оголеної натури, але знайшов себе як художника тільки в пейзажах.

Мандрував світом, здійснив подорожі в Італію та СРСР 1934 року, в Північну Африку. Трагічні роки другої світової війни старий художник прожив у Алжирі, де вперше побував 1911 року разом з Матіссом. 1945 року повернувся в Париж.

Помер у Парижі 13 червня 1947 року.

1892 року Марке став учнем художника-символіста Гюстава Моро, який, своєю чергою, був послідовником Ежена Делакруа. Зі спогадів Марке про Моро:

Однак стиль Моро не мав значного впливу на Марке. Той дуже рано склався у самостійного майстра й не мав болісного періоду пошуків себе і своєї манери.

Лише один заповіт свого вчителя Марке виконував усе життя : «Шукайте натхнення не тільки в музеях, а й на вулицях!» Марке пішов на вулиці і малював міста Франції все творче життя — Париж, Сен-Тропе, Гавр, Неаполь. Марке був переважно художником міст.

Контрастною щодо манери Моро була й художня манера Марке. Він рано виробив просту, трохи стриману за колоритом манеру без зайвих дрібниць, фотографічних деталей і дріб'язковості. Імовірно, на це впливав поганий зір художника і необхідність окулярів. Частка картин художника створена з верхніх вікон, що дозволяло робити спокійно і без зайвих свідків.

Серед знайомих і приятелів Марке — Анрі Матісс, Рауль Дюфі, Поль Сіньяк. Альбер виставлявся разом з представниками фовізму, часто не маючи з ними в художніх задумах нічого спільного.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Альбер Марке

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →

більше ...