Троянди Геліогабала це картина британсько-нідерландського художника Лоуренса Альма-Тадеми, намальована у 1888 році. У даний момент знаходиться у приватному зібранні іспансько-мексиканського білліонера та коллекціонера Juan Antonio Pérez Simón.
Картина має розміри 132.7 на 214.4 сантиметрів (52.2 на 84.4 дюйми). На ній зображено групу римлян під час банкету, осипаних бутонами та пелюстками троянд, падаючих з підробного даху, що над ними. Римський імператор Геліогабал, одягнений у золоту накидку та тіару, розкинувся на платформі за ними і дивиться на видовище із іншими, прикрашеними вінками гостями. Позаду них, поруч із мармуровим стовпом, на тибії грає жінка, вдягнена у леопардову шкіру вакханки; за нею знаходиться бронзова статуя Діоніса, базована на Ludovisi Dionysus, за якою відкривається краєвид на віддалені узвишшя.
Картина зображує (можливо, у оригінальному сенсі) епізод з життя римського імператора Геліогабала (204–222), взятий із Історії Августів. Хоча латиною зазначено "фіалки та інші квіти", Альма-Тадема зображує Геліогабала, хоронячого своїх нічого не підозрюючих гостей під бутонами троянд, падаючих з підробного даху. Оригінальне посилання виглядає таким чином:
"У банкетній залі із оборотним дахом він одним часом засипав своїх гостей фіалками та іншими квітами, так що деякі з них дійсно померли від задухи, будучи неспроможними вибратися на поверхню." У своїх нотуваннях до Історії Августів, Тейєр зазначає, що "Нерон також робив це (Suetonius, Nero, xxxi), та схожі дахи у помешканні Трімалхіону були описані Петронієм, Sat., lx." (Сатирикон).
Картина була замовлена Sir John Aird, 1st Baronet за £4,000 у 1888. Так як сезон троянд у Сполученому Королівстві Великої Британії та Ірландії встиг закінчитися, Альма-Тадема отримував троянди із півдню Франції кожен тиждень протягом чотирьох місяців, за які картина була намальована. Картина була виставлена під час літньої виставки Королівської Академії Мистецтв 1888 року. Aird помер у 1911, та картина була успадкована його сином, Sir John Richard Aird, 2nd Baronet. Після смерті Альма-Тадеми у 1912, картина була показана під час меморіальної виставки у Королівській Академії Мистецтв у 1913; це був останній випадок, коли вона була виставлена на публічній виставці у Великій Британії до 2014 року.
Репутація Альма-Тадеми помітно знизилася у декади після його смерті. Після смерті 2nd Baronet у 1934, картина була продана його сином, 3rd Baronet, у 1935 за 483 гінеї. Після невдалої спроби продати картину у Крістіз у 1960, вона була викуплена аукціоном за 100 гіней.
З часом, картина була здобута Allen Funt: він був виробником Candid Camera та коллектором творів Альма-Тадеми у часи, коли митець все ще залишався поза трендами. Після того, як Funt потрапив у фінансові труднощі, він продав картину разом із усією своєю колекцією у Сотбі у Лондоні у листопаді 1973 року, досягнувши ціни у £28,000. Картина була продана знову американським коллектором Frederick Koch у Крістіз у Лондоні у червні 1993 за £1,500,000.
Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →
