Любов Попова

Любов Сергіївна Попова (24 квітня (6 травня) 1889 — 25 травня 1924, Москва, СРСР) — російський і радянський живописець, художник-авангардист (супрематизм, кубізм, кубофутуризм, конструктивізм), графік, дизайнер, театральний художник.

Народилася 24 квітня (6 травня по новому стилю) 1889 року в маєтку Красновидово (село Іванівське, Московська губернія) у сім'ї багатого підприємця.

Перші уроки малювання Л. Попова брала у художника К. М. Орлова, який був другом її сім'ї.

У 1906 році вона переїхала в Москву, де здобула середню освіту в гімназії С. А. Арсеньєвої. У 1908 році Попова брала приватні уроки у художній школі Костянтина Юона.

У 1910 році Любов Попова поїхала в Італію, де брала приватні уроки живопису.

У 1912 році відвідала Париж, займалася живописом у Ле Фоконье і Ж. Метценже.

У 1918 році Любов Попова вийшла заміж за історика мистецтва Бориса Миколайовича фон Едінга — автора дослідження «Ростов Великий, Углич», який вийшов в серії «Пам'ятки художньої старовини».

Попова захопилася супрематизмом, стала членом групи Казимира Малевича Супремус, разом з іншими художниками-супрематистами працювала в селі Вербівці і Скопці.

Художник-оформлювач двох вистав Театру ім. Мейєрхольда в стилі «сценічного конструктивізму» — «Великодушний рогоносець» Ф. Кроммелінка (1922) і «Земля дибки» С. Третьякова за п'єсою М. Мартіна «Ніч» (1923).

23 травня 1924 року помер від скарлатини її син. Любов Сергіївна Попова померла від скарлатини 25 травня 1924 року в Москві.

Похована на Ваганьковському кладовищі.

У грудні того ж року в Москві відбулася персональна виставка робіт художниці, одного з яскравих представників російського авангарду в образотворчому мистецтві.

19 грудня 2012 року в честь Попової названий кратер на Меркурії.

Леонід Закс, власник однієї з найстаріших колекцій російського авангарду сім'ї Закс і кількох картин Любові Попової, в 2010 році говорив про ціни на її роботи:

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →

більше ...