Ян Вермер

Ян (Йоганнес) Верме́р, Вермер Делфтський (нід. Jan Vermeer van Delft, 1632—1675) — нідерландський художник, майстер побутового живопису і жанрового портрета. Разом з Рембрандтом і Франсом Галсом є одним з найбільших живописців «Золотого століття» голландського мистецтва.

Про життя Вермера відомо дуже небагато. Він народився (принаймні був хрещений) 31 жовтня 1632 року в Делфті, в сім'ї підприємця-торговця. Ян був другою дитиною в сім'ї і єдиним сином своїх батьків. Його батько був родом з Антверпена, в 1611 р. переїхав до Амстердама і працював ткачем по шовку. У 1615 р. він одружився, переїхав до Делфта і став господарем заїжджого двору. Він також був зареєстрований в делфтській Гільдії Святого Луки як торговець предметами мистецтва.

Про роки учнівства Вермера не збереглося певної інформації. Відомо, що 29 грудня 1653 р. Яна Вермера було прийнято до Гільдії Святого Луки. За умовами гільдії, членство в ній передували шість років серйозного навчання живопису у майстра з гільдії. Ян Вермер був знайомий з художниками Леонартом Брамером і Герардом Терборхом. На підставі цього факту будувалися припущення про те, що Вермер, можливо, був у навчанні в одного з них. Окрім цього, надзвичайно поширена, але не має підтверджень гіпотеза про те, що вчителем Вермера був художник Карел Фабріциус, у свою чергу учень Рембрандта. Безумовний величезний вплив на творчість Вермера мав голландський майстер жанрового живопису Пітер де Гоох, що проживав в Делфті з 1652 по 1661 рр. Його стиль знайшов подальший розвиток в полотнах Вермера.

20 квітня 1653 р. Ян Вермер одружився з Катариною Болнес з села в околицях Делфта. Вермерова кальвіністька віра спочатку призвела до незадоволення в католицької сім'ї Болнес. Тільки після вмовлянь католика Брамера майбутня Вермерова теща дала згоду на доччине одруження.

У 1660 р. Вермер разом з дружиною переїхав жити до тещиного будинку. У Вермера було 15 дітей, четверо з яких померли в ранньому віці. Очевидно, що статки художника були дуже непогані, бо він міг без труднощів прогодувати своїх дітей. Відомо, що Вермер писав тільки по дві картини на рік, тому в нього були й інші джерела прибутку. Він допомагав своїй матері управляти трактиром «Мехелен» на головному ринку Делфта, що дістався їй у спадок після смерті чоловіка. Вважається, що в цьому закладі Вермер міг вести звичайну для голландських художників того часу торгівлю предметами мистецтва. У 1662-63 і 1670-71 рр. Вермер служив за декана гільдії св. Луки та відповідно керував нею. У XVII в. будь-який ремісник і художник перебував у відповідній гільдії, що регламентувала діяльність представників професії. Посада декана гільдії художників була дуже почесною і говорить про авторитет Яна Вермера в Делфті.

Ще за життя художника за картини Яна Вермера платили дуже хороші гроші. В основному Вермер писав для своїх меценатів. Головними покровителями художника і шанувальниками його творчості були пекар Гендрик ван Бойтен і господар друкарської майстерні Якоб Діссіус, в колекції якого згідно з інвентарним переліком 1682 р. було 19 картин Вермера. Залишається невідомим, чи писав Вермер під конкретні замовлення меценатів або вони просто діставали право переважної покупки готових творів майстра. Вермер був відомий знавець у справах мистецтва. Так, наприклад, він був серед знавців, яким доручили визначити певність колекції венеціанських і римських полотен, запропонованих курфюрстові бранденбургському Фрідріху Вільгельму I за 30 тисяч гульденів. У 1672 р. Вермер їздив до Гааги, де давав висновок про вартість картин разом з іншим художником Якобом Йордансом. У присутності нотаріуса він висловив непевність щодо колекції і засвідчив, що насправді колекція коштує не більш від однієї десятої від заправленої ціни.

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →

більше ...