Гільма аф Клінт

Гі́льма аф Клінт (швед. Hilma af Klint; 26 жовтня 1862 — 21 жовтня 1944) — маловідома шведська художниця-абстракціоністка, містик. Її картини, подекуди схожі на діаграми, візуально відтворюють складні духовні ідеї.

Гільма аф Клінт була четвертою дитиною капітана Віктора аф Клінта, шведського морського воєначальника, і Матильди аф Клінт (уродженої Зонтаг). Літо родина проводила разом на власній фермі Ганмора на острові Адельсе на річці Меларен. У цьому ідилічному оточенні Гільма аф Клінт прийшла до контакту із природою на ранньому етапі свого життя і саме глибоке поєднання із природними формами певно надихало її до роботи. Від свого батька вона успадкувала інтерес до математики. Любов до точних наук дісталася Гільмі аф Клінт у спадок, але очевидно, що й бурхливий науковий розвиток вплинув на художницю. За її життя Вільгельм Рентген відкрив ікс-промені (або те, що сьогодні ми називаємо рентгенівським випромінюванням); Генріх Герц першим отримав електромагнітні хвилі. Людям почав відкриватися світ, що лежить у невідчутних площинах. Відповідно, чимало хто захотів увійти в контакт із невидимим світом, чим можна пояснити тогочасний інтерес до спіритизму.

У 1880 році її молодша сестра Герміна померла — тоді вступає в силу спіритичний вимір життя Гільми аф Клінт. Варто зазначити, у тогочасній Європі спіритизм був модним, він прийшов зі Сполучених Штатів і набув поширення по всьому континенту. Гільма виявляла ранню здатність до візуальних мистецтв, практикувала портретуру в Керстін Кардон в Технічній школі (Konstfack), тож, коли її родина переїхала до Стокгольма, вона ще 5 років (з 1882) навчалася в Академії Мистецтв. Серед її вчителів був Георг фон Розен та Август Мальстрьом. Навчання вона закінчила з відзнакою. Незважаючи на популярність її абстрактних робіт, варто зазначити, що починала вона зі створення натуралістичних пейзажів, портретів, а також акварельних ботанічних замальовок.

З 1896 року Гільма аф Клінт заснувала групу «П'ять» — кола жінок, які підтримували її й поділяли її віру у важливість спроби спілкуватись із «вищими силами». Щоп'ятниці вони проводили сеанси, де досягали вищих рівнів свідомості, Гільма аф Клінт виступала медіумом. Свої відчуття жінки занотовували у блокнотах. Також вони практикували автоматичне письмо та малювання.

Робота переважно в жіночих групах пояснюється нічим іншим як небажанням чоловічої частини тогочасних митців сприймати жінку як особистість, здатну створити нове, а не відтворити вже існуюче. З цієї причини після завершення свого навчання Гільма аф Клінт не увійшла до жодної відомої мистецької групи чи спілки, де рішення лишалося за чоловіками.

У 1898 році її батько помирає, Гільма аф Клінт з матір'ю змінює місце проживання у Стокгольмі, але не полишає спіритичних сеансів. Упродовж одного з них, у 1904 році, їй «повідомлено», що вона писатиме в «астральному плані». Її роботи відображатимуть безсмертні аспекти людини.

Одним із результатів сеансів була, зокрема, серія «Картини для Храму» зі 193 великих форматів (деякі розміром 3,25х2,40 метрів). Робота над цими картинами продовжувалася з 1906 до 1915 року. Загальна ідея серії полягає в тому, щоб передати знання про те, що поза межами видимого дуалістичного світу все — єдине. У цьому випадку «Храм» не обов'язково є фактичною будівлею, його скоріш варто розглядати як метафору духовної еволюції. Цікаво, що усі картини вибудовувалися від початку саме як серія, художниця не працювала над витворами окремо, від самого початку свідомо поєднуючи їх. Тут також є групи та підгрупи, тож узагальнено проект нагадує наукову систему, де автор досліджує поєднання мікро- і макрокосму. Гільма аф Клінт описувала процес створення так: «Картини було написано безпосередньо через мене, з великою силою і без будь-яких попередніх замальовок. Я не мала жодного уявлення, що картини мали відобразити. Тим не менш, я працювала швидко і впевнено, не змінюючи жодного мазка».

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →

більше ...