Феде Галіція(італ. Fede Galizia; 1578–1630) — італійська художниця доби пізнього маньєризму і раннього бароко.
Народилась в Мілані. Походить з родини ломбардського художника Нунцио Галіція. Батько перебрався в Мілан із провінційного Тренто. Сам робив мініатюри. Він і був першим вчителем доньки, у котрої рано виявились художні здібності. В 12 років її успіхи в опануванні техніки живопису були такі, що її згадував у своєму творі старий Джан Паоло Ломаццо (1538—1592), приятель батька і сам художник та теоретик мистецтва.
Як більшість італійських художників, працювала на католицьку церкву. Робила релігійні композиції з Христом і Марією Магдалиною. Відомо, що робила мініатюри, як і її батько та портрети на змову. Їй особливо удавались коштовності і коштовні і складні сукні замовників, що подобалось і сприяло її популярності.
Як художниця, Феде Галіція сформувалась в оточенні майстрів пізнього маньєризму і ломбардського реалізму, різкуватого в живописній техніці і здатного переходити у натуралізм. Різкуватою в живописній техніці була і Феде Галіція в ранніх творах. Серед її ранніх покровителів — науковець і єзуїт Паоло Моріджа, портрет котрого вона створила 1596 року, реалістично і без натяку на будь яку ідеалізацію.
Здібності і популярність художниці-жінки були такими, що вона отримала декілька замов на створення вівтарних образів від релігійних громад.
Їй було важче, чим іншим художникам-чоловікам находити моделі для малювання. Кепське ставлення до жінок-художниць зберігалось і в Італії, де фах художника нібито користувався авторитетом і повагою. Але жінки-художниці нічим ще не були захищені.
Не була нічим і ніким захищеною і Феде Галіція після смерті батька та смерті її покровителів. Власної родини не мала, жила самотньою.
В останній період життя Феде Галіція вимушено звернулась до створення натюрмортів. Вона була одною з перших художниць, що звернулись до цього жанру. Це не потребувало живих моделей і дозволяло довго виправляти деталі на полотні. Відомо, що вдалу композицію з персиками в скляній вазі і яблуками майстриня зробила у декількох варіантах.
Набагато пізніше, коли творчість художниці привабила колекціонерів і торговців картинами, були каталогізовані всі її (збережені на той час) твори. Зі збережених 63 картин художниці 44 є натюрмортами.
Її натюрморти виявилися вивіреними в композиціях, з приємними кольорами, в них відсутні барокова динаміка і розхристаність. Відбір фруктів досить строгий і витримує порівняння з шедеврами — натюрмортами іспанця Франсіско де Сурбарана. Хоча вона не бувала в Іспанії і не могла бачити творів Сурбарана. Не знаючи, хто саме автор декількох натюрмортів з фруктами, їх помилково відносили до творів Панфіло Нуволоне (1581—1651), котрий працював в Генуї і що теж створював натюрморти. За припущеннями, стиль її натюрмортів вплинув на художні манери декількох майстрів чоловіків, серед яких Франческо Кодіно та барокова художниця — майстриня Джованна Гарцоні (1600—1670).
За припущеннями померла влітку 1630 року від чуми під час її епідемії в Мілані. Їй було п'ятдесят два роки.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Феде Галіція
Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →
